Гідроліз кластерної сполуки ренію (ІІІ) з гістидином
Abstract
Раніше було виявлено, що комплексні сполуки металів можуть проявляти
протипухлинну активність, а протеїногенні амінокислоти, які використовуються як
ліганди, сприяють посиленню існуючих та появі нових типів біологічної активності. Тому визначення стабільності таких комплексних сполук у водних розчинах є важливим параметром для біологічно активних речовин. Вивчення поведінки галогенокарбоксилатів диренію(III) у водних розчинах дозволяє розширити уявлення про можливі механізми специфічної біологічної активності як безпосередньо комплексів, так і продуктів їх розкладу.