Оцінка перспектив рудоносності метаконгломератобрекчій білозерського залізорудного району середньопридніпровського мегаблоку українського щита

Abstract

Білозерський залізорудний район розтащований у межах однойменної Білозерської зеленокам`яної структури (БЗКС) Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита. Стратиграфічні підрозділи Білозерського залізорудного району характеризуються вулканогенною конкською, вулканогенно-теригенною білозерською серіями та тимошовською товщею. Тимошовська товща розповсюджена в східній частині БЗКС. В теперішній час у зв`язку зі значною глибиною залягання (до 400 м) тимошовська товща є недостатньо вивченою. Результати вивчення керну 30 свердловин дозволяють констатувати наявність в цій частині Білозерського району різко відмінної за складом товщі докембрійських порід, у віковому відношенні, молодшої, ніж конкська та білозерська серії, а також - тепловська свити. При вивченні розрізу тимошовської товщі встановлено, що він характеризується чергуванням метапісковиків, метагравелітів, конгломератобрекчій. У складі розрізу встановлено кварц-серицитові філітові сланці та метапісковики. До 35% розрізу складають метагравеліти та метаконгломерато-брекчії, які зустрінуті у вигляді пачок і прошарків серед метапісковиків та філітоподібних сланців. Типовий розріз тимошовської товщі був вперше розкритий свердловинами в безпосередній близькості від різкого «обриву» східного крила Південно-Білозерської структури. В процесі досліджень відзначене ритмічне чергування терригенних різновидів порід в такій послідовності: метаконгломерат-метапісковик-сланець. Межи ритмів чіткі, а між окремими елементами кожного ритму поступові. Метаконгломерати кожного ритму є поліміктовими грубоуламковими породами зеленувато-сірого забарвлення. У складі уламків, які орієнтовані уздовж сланцюватості зустрінуті залізисті кварцити, безрудні кварцити. Цементуюча речовина порід переважно псамітової розмірності, характеризується наявністю у складі уламкового кварцу, серициту та сидероплезиту. Метапісковики змінюються метаконгломератами вгору по розрізу. Структура метапісковиків переважно середньозерниста. Від підошви шару до покрівлі зменшується зернистість порід та метапісковики переходять в філітові сланці. Кварц-серицит-хлоритові сланці завершують ритми, мають мінливу потужність прошарків - від 1 до 25 м. В метаконгломератобрекчіях констатовано наявність золота