Особливості структурування координат інституційних інтеракцій в системі державного управління України
Abstract
Загалом, аналіз інституціоналізації взаємодії щодо реалізації владних відносин у сфері державного управління та публічної політики, так само і у вітчизняній політичній науці, представлений у широкій кількості наукових праць. Так, Д. Яковлев реалізував ґрунтовне дослідження особливостей та складових політичної інтеракції у тогочасній Україні, В. Голубь обґрунтовує важливість інституціоналізації інтеракції держави і суспільства як основи формування ефективної держави та ін.. Зокрема, О. Чальцева зазначає, що “інституціоналізація взаємодії публічних акторів передбачає створення й розвиток вертикальних, горизонтальних і мережевих каналів, за допомогою яких відбувається обмін інформацією та здійснюються регулярні практики соціального партнерства, що включають у себе як оновлені традиційні так і нові інтерактивні інституціональні форми співпраці” (Чальцева О., 2017, с. 116). Разом з тим, досліджуючи сучасні особливості інституціоналізації взаємодії публічних акторів, вчена значною мірою зосереджується на типологізації форм такої взаємодії, залучаючи нормативний аспект до розгляду інтеракції між державою та громадянським суспільством. Максимально комплексне структурування інституційної взаємодії прагне представити Л. Яковлева у своїй статті щодо аналізу інституціональних основ координації публічної влади. Дослідниця, зокрема, підкреслює, що: “У сучасних умовах координація міжінституційної взаємодії – це головна функція публічної влади, яка й забезпечує її легітимність.