Удосконалення системи медичної реабілітації в Україні : публічно-управлінський аспект

Abstract

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій сформульовано та вирішено наукове завдання публічного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення системи публічного управління у сфері медичної реабілітації на засадах комплексного використання наукових підходів, методів, інструментів та розробленні методико-технологічного забезпечення їх реалізації у досліджуваній сфері. У першому розділі роботи «Теоретичні основи публічного управління у сфері охорони здоров’я в Україні» досліджено сутність і зміст системи публічного управління охороною здоров’я в Україні, основні етапи становлення й розвитку системи публічного управління суспільною практикою медичної реабілітації та особливості публічного управління процесами медичної реабілітації у контексті забезпечення життєздатності населення. Узагальнено науково-теоретичні підходи до уточнення окремих термінів, що утворюють категорійно-понятійний апарат публічного управління у сфері охорони здоров’я і, зокрема, медичної реабілітації. Розмежовані відповідно до сутнісних особливостей поняття «державне управління у сфері охорони здоров’я» «публічне управління у сфері охорони здоров’я» та «публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я» та уточнено їх зміст. Відповідно до теми дослідження надане авторське визначення дефініціям: «медична реабілітація» як комплекс заходів, у вигляді медичної допомоги та/або послуги з медичного обслуговування населення, що надається професійно підготовленими медичними працівниками, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров’я у взаємодії з її середовищем та «публічне управління медичною реабілітацією» як комплексний вплив інститутів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства на суб’єкти національної системи охорони здоров’я, які здійснюють свою діяльність з метою забезпечення як найбільш повного відновлення (або максимальної компенсації) функцій, здібностей і здатностей індивідуума, що були втрачені унаслідок дії різних негативних чинників. Визначена сутність термінів: «форми публічного управління сферою охорони здоров’я» як зовнішній прояв функцій впливу інститутами державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства на суб’єкти національної системи охорони здоров’я, основною метою яких є зміцнення, відновлення або підтримка здоров’я громадян; та «форми публічного управління у сфері медичної реабілітації в умовах інноваційного розвитку», як зовнішньої оболонки діяльності управлінсько-організаційних структур, що забезпечується комплексом нормативно-правових, організаційних функціональних, соціально- економічних, соціально-психологічних, морально-етичних, духовних, інформаційних та інших аспектів здійснення медичної реабілітації та наповнюють цю оболонку змістом, що надає змогу адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні зміни в умовах трансформації системи публічного управління охороною здоров’я та забезпечувати з метою зміцнення, відновлення або підтримка здоров’я громадян». Запропонована авторська класифікація форм публічного управління за ознаками: за способом здійснення влади; за структурою; за масштабом; за цільовою спрямованістю у сферах діяльності; за способом застосування технологій. Охарактеризовано інноваційно-технологічні форми, що проявляються через електронне врядування, smart-менеджмент (smart- урбаністика, аналіз великих даних) цифрові технології та обґрунтовано, що інноваційно-технологічні форми публічного управління допомагають покращити ефективність та доступність у сфері медичної реабілітації. Зроблено висновок, що застосування означеної термінології буде сприяти удосконаленню однозначності розуміння проблем, що існують у сфері медичної реабілітації й шляхів їх вирішення на рівні органів публічного управління, стейкхолдерів і громадянського суспільства, а застосування інноваційно- технологічних форм публічного управління допоможе не лише покращити ефективність та доступність системи, але й сприятиме розвитку більш відкритого та транспарентного уряду. Визначено, генезу публічного управління суспільною практикою медичної реабілітації в системі охорони здоров’я за період початок ХХ – початок ХХІ століття пройшла декілька ключових етапів, кожен з яких відображає зміну парадигм в підходах до управління охороною здоров’я та надання медичних послуг. Виокремлено наступні етапи: етап раннього становлення, етап післявоєнного розвитку, етап розвитку інституційного розвитку та професіоналізації, етап реформування та соціальної інтеграції, етап технологічного прориву та інноваційно-телеметричний етап. Надано розгорнуті характеристики кожного з етапів, що надало змогу прослідкувати історичну логіку розвитку медичної реабілітації й зміну державних пріоритетів та інституційних підходів до управління у цій сфері. Означено особливості інноваційно-телеметричного етапу публічного управління у сфері медичної реабілітації, який характеризується впровадженням передових технологій, що дозволяють підвищити ефективність управління, доступність, якість та ефективність реабілітаційних послуг шляхом використання можливостей: телеметрії (телемедицина, телереабілітація, відеоконсультації); штучного інтелекту (аналіз великих даних, прогнозування результатів); цифрових пристроїв і програмного забезпечення для персоналізації даних і автоматизації процесів діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів (роботизація процесів реабілітації, електронні медичні записи, оптимізація використання ресурсів тощо), що дозволяє здійснювати дистанційний моніторинг, консультування та контроль за станом здоров'я пацієнтів у реальному часі, а впроваджувати імерсійні технології в процес реабілітації пацієнтів та навчання медичного персоналу. Окреслена роль держави у питаннях організації реабілітації та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, забезпеченні комплексного підходу до інтеграції біопсихосоціальної моделі реабілітації в систему охорони здоров'я, яка є багатоаспектною і включає законодавче регулювання, фінансування, організаційні заходи, підготовку кадрів, використання сучасних технологій, моніторинг ефективності, соціальну підтримку та міжнародне співробітництво. Всі ці заходи спрямовані на забезпечення доступу до якісних реабілітаційних послуг для всіх громадян, що сприяє покращенню їхнього здоров’я та якості життя. Обґрунтовано, що держава відіграє важливу роль у підтримці новацій у сфері медичної реабілітації через фінансування, створення законодавчих та організаційних умов, а також сприяння розвитку нових технологій і методів лікування шляхом впровадження інноваційних технологій. У розділі 2 «Сучасний стан системи публічного управління у сфері медичної реабілітації» проаналізовано стан нормативно-правового, організаційного та інноваційно-інформаційного забезпечення публічного управління системою медичної реабілітації в Україні в умовах цифровізації, висвітлено світовий досвід публічного управління у сфері медичної реабілітації в умовах розвитку електронної медицини та визначено вплив публічного управління на формування й розвиток біопсихосоціальної моделі реабілітації. Проаналізовано ключові директивні та програмно-цільові документи, що регламентують процеси цифровізації у сфері медичної реабілітації. Показано, що перші ознаки становлення публічного управління системою медичної реабілітації в УСРС прийшлися на 1917-1941 рр., а потім після отримання Україною суверенітету у грудні 1992 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України №2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» і потім у 2005 році – Закон України № 2961-VI «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Особливого розвитку питання реабілітації набули з 2020 року після прийняття Закону України № 1053-IX «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я», який правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі, що набули виняткового значення після початку повномасштабної війни. Означено, що система медичної реабілітації в Україні базується на постановах уряду та програмних документах з охорони здоров’я і реабілітації постраждалих, а також на міжнародних нормативних актах щодо стандартизації окремих положень з визначення, класифікації й функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я людей їх реабілітації тощо. Обґрунтовано, що наразі необхідно прийняти та забезпечити реалізацію державних програм спрямованих на посилення заходів з медичної допомоги та медичної реабілітації населення, зокрема проєкту Стратегії розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року, яка у сфері медичної реабілітації вимагає належного фінансового, матеріально-технічного, кадрового та іншого забезпечення, а також виконання широкого спектру завдань, що пов’язані з комплексною взаємодією органів публічного управління з громадськими вітчизняними й міжнародними організаціями, відомствами, товариствами, федераціями, центрами тощо. Визначено, що система охорони здоров’я у цілому та медична реабілітація, зокрема мають ґрунтуватися на цінностях орієнтованості на людей і захисту їх прав, справедливості і людського розвитку, людиноцентричності медичної допомоги на основі біопсихосоціальної (БПС) моделі котра передбачає, що усі аспекти життя людини мають вплив на її здоров’я, зокрема немедичні фактори та соціально-економічні детермінанти, що можуть впливати на захворювання та/ або одужання, мають бути враховані у процесі надання допомоги. Проаналізовано зарубіжний досвід публічного управління у сфері медичної реабілітації. Ідентифіковано найкращі практики, які доцільно імплементувати до умов України, і які можуть слугувати важливим джерелом підвищення стратегічних і проєктних компетентностей державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, розвитку кадрового потенціалу та співпраці з усіма зацікавленими сторонами задля підтримки здоров'я нації. Виокремлено ключові напрями та можливості такої імплементації на регіональному рівні, серед яких: наближення вітчизняної нормативної бази до європейського законодавства; налагодження ефективної співпраці з міжнародними інституціями та громадськими організаціями для спільного розвитку на засадах публічно-приватного партнерства госпітальних округів, кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я у напрямі медичної реабілітації; розбудови та модернізації реабілітаційної інфраструктури; удосконалення діяльності закладів вищої медичної освіти у напрямі уточнення спеціальностей і спеціалізації з урахуванням потреби підготовки професіоналів у сфері медичної реабілітації, перегляд змісту навчальних програм та забезпечення участі у програмах академічної мобільності як здобувачів медичної освіти, так і викладачів задля їх професійного зростання тощо. Надано рекомендації щодо імплементації зарубіжного досвіду та кращих практик у зазначених напрямах. Акцентовано на тому, що наразі перед українською системою медичної реабілітації багато викликів – сфера охорони здоров’я зазнала значних втрат, руйнувань та збитків унаслідок повномасштабного російського вторгнення рф на територію України, та знаходиться у майже кризовому стані. Кожен день продовження війни приносить нові проблеми та ставить нові завдання у сфері медичної реабілітації. Зроблено висновок, що під час війни державна підтримка у сфері медичної реабілітації має здійснюватися спрямовуватися, насамперед, на відновлення не лише фізичного, але й психологічного, емоційного та ментального здоров’я нації, що лежить в основі. Доведено, що людиноцентричність медичної допомоги на основі біопсихосоціальної (БПС) моделі є ефективним підходом до надання медичних послуг у сфері реабілітації, що враховує всі аспекти життя пацієнта. Цей підхід сприяє поліпшенню якості реабілітаційних послуг, результатів реабілітації, задоволенню пацієнтів та зменшенню витрат на охорону здоров'я. Для успішної реалізації цього підходу необхідні координація зусиль різних фахівців, залучення пацієнтів до процесу прийняття рішень та підтримка з боку держави та медичних установ. У третьому розділі роботи «Шляхи підвищення ефективності публічного управління діяльністю закладів з медичної реабілітації в Україні» обґрунтовано, що при трансформації системи публічного управління в сфері охорони здоров’я та реабілітації постраждалих доцільно застосувати кластерний та проєктний підходи, надано пропозиції з удосконалення системи публічного управління у сфері медичної реабілітації на основі впровадження методології управління проєктами на рівні стратегії розвитку реабілітаційних кластерів у межах госпітальних округів через застосування інноваційних технологій на засадах публічно-приватного партнерства. Доведено , що кластерний підхід є ефективним стратегічним напрямом для трансформації системи охорони здоров'я та реабілітації в Україні. Він сприяє покращенню якості медичних послуг, підвищенню ефективності використання ресурсів та стимулює інноваційний розвиток. Визначено, що впровадження кластерного підходу та створення реабілітаційного кластеру вимагає активної підтримки держави, співпраці з приватним сектором, громадянським суспільством та міжнародними партнерами, а також створення сприятливих умов для розвитку інноваційних проектів. Визначено, що «реабілітаційний кластер» – це система споживачів, постачальників, виробників, інфраструктурних об’єктів, освітніх та дослідницьких інститутів в межах визначеного госпітального округу, які взаємодіють у процесі діяльності щодо забезпечення якнайбільш повного відновлення (або максимальної компенсації) функцій, здібностей і здатностей індивідуума, втрачених унаслідок негативної дії різних за своєю природою чинників. Зазначено, що розуміння сутності поняття «реабілітаційний кластер» сприятиме створенню належного реабілітаційного середовища на основі використання кластерного і проектного підходів в умовах широкого застосування інноваційних технологій та з урахуванням кращих вітчизняних і міжнародних практик. Проаналізовано сучасний стан та проблеми реалізації проєктів і програм розвитку системи медичної реабілітації на регіональному та місцевому рівнях. Показано, що основною проблемою, зокрема, під час дії режиму воєнного стану, є недостатнє фінансування та слабкість матеріально-технічного забезпечення цієї системи та її інфраструктури, що наразі є ключовим обмеженням для реалізації суспільно-важливих проєктів і програм у сфері реабілітації ветеранів та інвалідів війни, розвитку рухової активності тощо, тому пошук шляхів залучення додаткового фінансування для таких проєктів та максимальне сприяння їх реалізації є одним із найважливіших завдань регіональних органів публічного управління. Обґрунтовано, що удосконалення системи публічного управління у сфері медичної реабілітації є складним та багатогранним завданням, яке потребує застосування ефективної методології управління проєктами починаючи з чіткого визначення цілей та завдань і застосування гнучких та каскадних моделей, дотримання алгоритму й етапізації розробки та реалізації проєкту на основі використання сучасних інструментів та технологій і завершуючи моніторингом, оцінкою й визначенням напрямів удосконалення проєкту. Акцентовано, що успішне впровадження методології управління проєктами у сфері медичної реабілітації вимагає системного підходу, ефективної комунікації та постійного вдосконалення процесів на основі аналізу та зворотного зв'язку. Показано, що одним із сучасних інструментів забезпечення успішності публічного управління є взаємодія органів публічного управління регіонального рівня та органів місцевого самоврядування з бізнесом та громадськими організаціями, роль яких останнім часом підвищується, на засадах публічно- приватного партнерства. Акцентовано на тому, що налагодження системи конструктивної взаємодії між ключовими стейкхолдерами сфери медичної реабілітації на регіональному рівні має великий потенціал для розвитку реабілітації в Україні. Ключовими завданнями такої взаємодії є створення сприятливих умов розвитку медичної реабілітації шляхом реалізації відповідних проєктів та програм, формування спільних робочих груп (проєктних команд), забезпечення належного фінансування. Розроблено рекомендації щодо організації та підвищення ефективності взаємодії органів публічного управління з різними стейкхолдерами на засадах публічно-приватного партнерства. Обґрунтовано, що комплексне застосування кластерного і проєктного підходів може мати значні синергетичні ефекти для удосконалення системи публічного управління у сфері медичної реабілітації, зокрема щодо: ідентифікація потреб і можливостей різних установ, організацій та підприємств, що займаються медичною реабілітацією, в одній групі; спільного планування та реалізація проектів; ефективного використання ресурсів; стимулювання інновацій; удосконалення організаційної культури установ та підвищення доступності та ефективності реабілітаційних послуг. Зазначено основні напрями використання інноваційно-телеметричних та імерсійних технологій на рівні технологічних та інноваційних парків задля здійснення медичної реабілітації в межах реабілітаційних кластерів та ефективного управління цим процесом. Основні результати, що характеризують елементи наукової новизни: вперше: – розроблено методологічні положення формування й реалізації комплексу запропонованих взаємопов’язаних нормативних актів, зокрема Національної програми розвитку мережі реабілітаційних кластерів в Україні та проєкт створення Реабілітаційного кластера як структурно-функціональної одиниці цієї програми в частині провадження інфраструктурного етапу трансформації охорони здоров’я України та в межах діяльності медичної платформи Українського кластерного альянсу, у вимірі досягнення стратегічних цілей визначених Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року запропоновано Реабілітаційну стратегію охорони здоров’я, що систематизує та поєднує різні аспекти даних документів у напрямі ефективного здійснення реабілітаційних заходів з використання інноваційно-телеметричних та імерсійних технологій на засадах кластеризіції та проєктного підходу до публічного управління системою охорони здоров’я у сфері медичної реабілітації; удосконалено: – методологічне та організаційне забезпечення комплексного запровадження кластерного та проєктного підходів до реформування системи публічного управління у сфері медичної реабілітації, зокрема: кластерний підхід надав змогу визначити, що створення реабілітаційних кластерів – це одна з стратегічних цілей реформування у сфері медичної реабілітації та розробити на цій основі пропозиції з формування, регіонального портфелю проєктів (для чого розроблено відповідну матричну модель) задля реалізації цієї цілі; проєктний підхід використано для оцінювання соціальної корисності сформованого портфелю проєктів, що надає можливість впливати на ефективність реабілітаційного кластеру (для чого запропоновано відповідну математичну модель), саме синергія кластерного і проєктного підходів значно збільшує ефективність реформ, покращує якість обслуговування та сприяє сталому розвитку сфери медичної реабілітації та охорони здоров’я в цілому; – наукові підходи до визначення напрямів використання інноваційно- телеметричних та імерсійних технологій до реформування системи публічного управління у сфері медичної реабілітації через: покращення реабілітаційних процесів; запровадження електронної медичної документації та управління інформацією; забезпечення доступності реабілітаційних послуг через засоби телеметрії та мобільні додатки; управління якістю та ефективністю медичної реабілітації; підвищення рівня професіоналізму медичного персоналу, які доцільно впроваджувати зважаючи на умови формування та функціонування реабілітаційного кластеру та інноваційних і технологічних підрозділів (технопарки, інноваційні парки, технологічні зони та майданчики) у його структурі, на засадах публічно-приватного партнерства, що пришвидшить процес реформування та поліпшить його ефективність; набули подальшого розвитку: – науково-теоретичні підходи до уточнення окремих дефініцій, що утворюють категорійно-понятійний апарат публічного управління у сфері охорони здоров’я та реабілітації, зокрема розмежовано та уточнено зміст дефініцій «державне управління у сфері охорони здоров’я» «публічне управління у сфері охорони здоров’я», «публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я», також запропоновано трактувати: «медичну реабілітацію» як комплекс заходів, у вигляді медичної допомоги та/або послуги з медичного обслуговування населення, що надається професійно підготовленими медичними працівниками, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров’я у взаємодії з її середовищем та «публічне управління медичною реабілітацією» як комплексний вплив інститутів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства на суб’єкти національної системи охорони здоров’я, які здійснюють свою діяльність з метою забезпечення як найбільш повного відновлення (або максимальної компенсації) функцій, здібностей і здатностей індивідуума, що були втрачені унаслідок дії різних негативних чинників; «реабілітаційний кластер», як систему споживачів, постачальників, виробників, інфраструктурних об’єктів, освітніх та дослідницьких інститутів в межах визначеного госпітального округу, які взаємодіють у процесі діяльності щодо забезпечення якнайбільш повного відновлення (або максимальної компенсації) функцій, здібностей і здатностей індивідуума, втрачених унаслідок негативної дії різних за своєю природою чинників; – узагальнення наукових поглядів та підходів до визначення термінів: «форми публічного управління сферою охорони здоров’я» як зовнішній прояв функцій впливу інститутами державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства на суб’єкти національної системи охорони здоров’я, основною метою яких є зміцнення, відновлення або підтримка здоров’я громадян; та «форми публічного управління у сфері медичної реабілітації в умовах інноваційного розвитку», як це зовнішня оболонка діяльності управлінсько-організаційних структур, що забезпечується комплексом нормативно-правових, організаційних функціональних, соціально-економічних, соціально-психологічних, морально-етичних, духовних, інформаційних та інших аспектів здійснення медичної реабілітації та наповнюють цю оболонку змістом, що надає змогу адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні зміни в умовах трансформації системи публічного управління охороною здоров’я та забезпечувати з метою зміцнення, відновлення або підтримка здоров’я громадян»; – наукові підходи до розкриття сутності форми й змісту публічного управління через їх класифікацію за наступними ознаками: за способом здійснення влади - централізована або децентралізована форма управління; за структурою - бюрократична, мережева, процедурна тощо; за масштабом – місцева, муніципальна, регіональна, національна, наднаціональна; за цільовою спрямованістю у сферах діяльності: економіки, охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення та захисту населення, екології, безпеки тощо; за способом застосування технологій – електронне врядування, smart-менеджмент (smart-урбаністика, аналіз великих даних) цифрові технології та обґрунтовано, що інноваційно-технологічні форми публічного управління не лише допомагають покращити ефективність та доступність системи, але й сприяють розвитку більш відкритого та транспарентного уряду; – теоретичні підходи щодо визначення етапів розвитку публічного управління у сфері медичної реабілітації, а саме: визначено такі етапи – етап раннього становлення, етап післявоєнного розвитку, етап інституційного розвитку та професіоналізації, етап реформування та соціальної інтеграції, етап технологічного прориву, інноваційно-телеметричний етап та означено особливості інноваційно-телеметричного етапу, який характеризується впровадженням інноваційних технологій та використанням телеметрії для підвищення ефективності системи управління задля забезпечення якості та доступності реабілітаційних послуг і представляє собою інтеграцію електронних, телеметричних і цифрових технологій (е-медицина, телемедицина, цифрові пристрої та програмне забезпечення, штучний інтелект), що дозволяє: оптимізувати процес управління реабілітаційним закладом, здійснювати дистанційний моніторинг, консультування та контроль за процесами реабілітації та станом здоров'я пацієнтів у реальному часі; запропонувати напрями використання імерсійних технологій в процесі реабілітації пацієнтів і підвищення кваліфікації медичного персоналу з реабілітації.

The dissertation is a completed research work in which the scientific task of public administration is formulated and solved, which consists in substantiating theoretical provisions and developing practical recommendations for improving the system of public administration in the field of medical rehabilitation on the basis of the complex use of scientific approaches, methods, tools and the development of methodologies -technological support for their implementation in the researched area. In the first chapter of the work "Theoretical foundations of public management in the field of health care in Ukraine" the essence and content of the system of public management of health care in Ukraine, the main stages of the formation and development of the system of public management of the public practice of medical rehabilitation, and the peculiarities of public management of the processes of medical rehabilitation in the context of ensuring the viability of the population. The scientific-theoretical approaches to the clarification of certain terms that form the categorical-conceptual apparatus of public administration in the field of health care and, in particular, medical rehabilitation, are generalized. The concepts of "state administration in the sphere of health care", "public administration in the sphere of health care" and "public administration in the sphere of health care" were delineated according to their essential features, and their content was clarified. In accordance with the topic of the research, the author's definition of the definitions is given: "medical rehabilitation" as a set of measures, in the form of medical assistance and/or services for medical care of the population, provided by professionally trained medical workers, which are needed by a person who experiences or may experience limitations in daily functioning as a result of the state of health in interaction with its environment and "public management of medical rehabilitation" as a complex influence of institutions of state power, local self-government and civil society on subjects of the national health care system, which carry out their activities with the aim of ensuring the most complete recovery (or maximum compensation) of the individual's functions, abilities and capabilities, which were lost as a result of various negative factors. The essence of the terms: "forms of public management in the field of health care" is determined as an external manifestation of the functions of the influence of the institutions of state power, local self-government and civil society on the subjects of the national health care system, the main purpose of which is to strengthen, restore or maintain health I citizens; and "forms of public management in the field of medical rehabilitation in the conditions of innovative development", as the outer shell of management and organizational structures, which is provided by a complex of regulatory and legal, organizational functional, socio-economic, socio-psychological, moral and ethical, spiritual, informational and other aspects of the implementation of medical rehabilitation and fill this envelope with content that allows to adequately respond to external and internal changes in the conditions of the transformation of the system of public health care management and to provide for the purpose of strengthening, restoring or maintaining the health of citizens". The proposed author's classification of forms of public administration according to the following characteristics: according to the way power is exercised; by structure; by scale; by target orientation in spheres of activity; according to the method of application of technologies. Innovative technological forms manifested through electronic governance, smart management (smart urbanism, big data analysis) digital technologies are characterized and it is substantiated that innovative technological forms of public administration not only help to improve the efficiency and accessibility of the system, but also contribute to the development of more open and transparent government. It was concluded that the use of the specified terminology will contribute to the improvement of the unequivocal understanding of the problems that exist in the field of medical rehabilitation and ways of solving them at the level of public administration bodies, stakeholders and civil society, and the use of innovative and technological forms of public administration will help not only to improve efficiency and accessibility system, but will also contribute to the development of a more open and transparent government. It was determined that the genesis of public management of the public practice of medical rehabilitation in the health care system during the period from the beginning of the 20th to the beginning of the 21st century went through several key stages, each of which reflects a change in paradigms in the approaches to health care management and the provision of medical services. The following stages are distinguished: the stage of early formation, the stage of post-war development, the stage of institutional development and professionalization, the stage of systemic reform and social integration, the stage of technological breakthrough, and the innovation-telemetry stage. Detailed characteristics of each of the stages are provided, which made it possible to follow the historical logic of the development of medical rehabilitation and the change of state priorities and institutional approaches to management in this area. The features of the innovative telemetric stage of public management in the field of medical rehabilitation are defined, which is characterized by the introduction of advanced technologies that allow to increase the efficiency of management, accessibility, quality and efficiency of rehabilitation services by using the possibilities of: telemetry (telemedicine, telerehabilitation, video consultations); artificial intelligence (big data analysis, prediction of results); digital devices and software for personalizing data and automating the processes of diagnosis, treatment and rehabilitation of patients (robotics of rehabilitation processes, electronic medical records, optimization of resource use, etc.), which allows remote monitoring, consultation and control of patients' health in real time , and to implement immersion technologies in the process of rehabilitation of patients and training of medical personnel. The role of the state in matters of organizing rehabilitation and providing rehabilitation assistance in the field of health care, providing a comprehensive approach to the integration of the biopsychosocial model of rehabilitation into the health care system, which is multifaceted and includes legislative regulation, financing, organizational measures, personnel training, use modern technologies, performance monitoring, social support and international cooperation. All these measures are aimed at ensuring access to quality rehabilitation services for all citizens, which contributes to improving their health and quality of life. It is substantiated that the state plays an important role in supporting innovations in the field of medical rehabilitation through financing, creating legislative and organizational conditions, as well as promoting the development of new technologies and methods of treatment through the introduction of innovative technologies. Chapter 2 "The current state of public management of medical rehabilitation in the health care system of Ukraine" analyzes the state of regulatory and organizational support for public management of the medical rehabilitation system in Ukraine in conditions of digitalization, highlights the global experience of public management in the field of medical rehabilitation in the conditions of the development of electronic of medicine, and the influence of public administration on the formation and development of the biopsychosocial model of rehabilitation is determined. The key directive and program-target documents in the field of medical rehabilitation were analyzed. It is shown that the first signs of the formation of public management of the medical rehabilitation system in the USSR occurred in 1917-1941, and then after Ukraine gained sovereignty in December 1992, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted Law of Ukraine No. 2801-XII "Basics of Ukrainian legislation on health care" I" and then in 2005 - Law of Ukraine No. 2961-VI "On Rehabilitation of Persons with Disabilities in Ukraine". The issue of rehabilitation has gained special development since 2020 after the adoption of Law of Ukraine No. 1053-IX "On Rehabilitation in the Health Care Sector", which lays down the legal, organizational and economic principles of rehabilitation of persons with limitations in everyday functioning in the health care sector with the aim of achieving and maintaining an optimal level of functioning in its environment, which have become extremely important after the start of a full-scale war. It was determined that the system of medical rehabilitation in Ukraine is based on government regulations and program documents on health care and rehabilitation of victims, as well as on international normative acts on the standardization of certain provisions on the definition, classification and functioning, restrictions on life activities and the health of people and their rehabilitation etc. It is justified that it is currently necessary to adopt and ensure the implementation of state programs aimed at strengthening measures for medical assistance and medical rehabilitation of the population, in particular the project of the Strategy for the Development of the Health Care System for the period until 2030, which in the field of medical rehabilitation requires adequate financial, material and technical , personnel and other support, as well as the performance of a wide range of tasks related to the complex interaction of public administration bodies with public domestic and international organizations, departments, societies, federations, centers, etc. It was determined that the health care system as a whole and medical rehabilitation, in particular, should be based on the values of orientation to people and protection of their rights, justice and human development, human-centeredness of medical care based on the biopsychosocial (BPS) model, which assumes that all aspects of human life have an impact on her health, in particular, non-medical factors and socio-economic determinants that may affect illness and/or recovery, should be taken into account in the process of providing care. The foreign experience of public administration in the field of medical rehabilitation is analyzed. The best practices that should be implemented under the conditions of Ukraine and which can serve as an important source of increasing the strategic and project competences of civil servants and local self-government officials, the development of personnel potential and cooperation with all interested parties to support the health of the nation have been identified. The key directions and possibilities of such implementation at the regional level are singled out, including: approximation of the domestic regulatory framework to European legislation; establishment of effective cooperation with international institutions and public organizations for joint development on the basis of public-private partnership of hospital districts, cluster and super-cluster health care institutions in the direction of medical rehabilitation; development and modernization of the rehabilitation infrastructure; improving the activities of higher medical education institutions in the direction of clarifying specialties and specialization, taking into account the need for training professionals in the field of medical rehabilitation, revising the content of educational programs and ensuring participation in academic mobility programs of both medical students and teachers for their professional growth, etc. Recommendations are provided on the implementation of foreign experience and best practices in the specified directions. Emphasis is placed on the fact that currently the Ukrainian medical rehabilitation system faces many challenges - the health care sector has suffered significant losses, destruction and damages as a result of the full-scale Russian invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, and is in an almost crisis state. Every day the continuation of the war brings new problems and poses new tasks in the field of medical rehabilitation. It was concluded that during the war, state support in the field of medical rehabilitation should be directed, first of all, to the restoration of not only physical, but also psychological, emotional and mental health of the nation, which is the basis. It has been proven that human-centered medical care based on the biopsychosocial (BPS) model is an effective approach to the provision of medical services in the field of rehabilitation, which takes into account all aspects of the patient's life. This approach contributes to improving the quality of rehabilitation services, rehabilitation outcomes, patient satisfaction and reducing health care costs. For the successful implementation of this approach, coordination of efforts of various specialists, involvement of patients in the decision-making process, and support from the state and medical institutions are necessary. In the third section of the work "Ways to improve the efficiency of public management of the activities of medical rehabilitation institutions in Ukraine", it is substantiated that in the transformation of the system of public management in the field of health care and rehabilitation of victims, it is advisable to apply cluster and project approaches, proposals for improving the system of public management in in the field of medical rehabilitation based on the implementation of project management methodology at the level of the strategy for the development of rehabilitation clusters within hospital districts through the use of innovative technologies on the basis of public-private partnership. It has been proven that the cluster approach is an effective strategic direction for the transformation of the healthcare and rehabilitation system in Ukraine. It helps improve the quality of medical services, increase the efficiency of resource use, and stimulates innovative development. It was determined that the implementation of a cluster approach and the creation of a rehabilitation cluster requires active support of the state, cooperation with the private sector, civil society and international partners, as well as the creation of favorable conditions for the development of innovative projects. It was determined that a "rehabilitation cluster" is a system of consumers, suppliers, producers, infrastructure facilities, educational and research institutes within a defined hospital district, which interact in the process of activities to ensure the most complete restoration (or maximum compensation) of functions, abilities and abilities of the individual, lost as a result of the negative effect of factors of different nature. It is noted that understanding the essence of the concept of "rehabilitation cluster" will contribute to the creation of a proper rehabilitation environment based on the use of cluster and project approaches in the conditions of wide application of innovative technologies and taking into account the best domestic and international practices. The current state and problems of the implementation of projects and programs for the development of the medical rehabilitation system at the regional and local levels are analyzed. It is shown that the main problem, in particular, during the martial law regime, is insufficient funding and the weakness of the material and technical support of this system and its infrastructure, which is currently a key limitation for the implementation of socially important projects and programs in the field of rehabilitation of war veterans and disabled people , development of motor activity, etc., therefore, finding ways to attract additional funding for such projects and maximally facilitating their implementation is one of the most important tasks of regional public administration bodies. It is substantiated that the improvement of the public management system in the field of medical rehabilitation is a complex and multifaceted task that requires the application of an effective project management methodology, starting with a clear definition of goals and objectives and the use of flexible and cascade models, compliance with the algorithm and phasing of project development and implementation based on the use of modern tools and technologies and ending with monitoring, evaluation and determination of directions for improvement of the project. It is emphasized that the successful implementation of project management methodology in the field of medical rehabilitation requires a systematic approach, effective communication and constant improvement of processes based on analysis and feedback. It is shown that one of the modern tools for ensuring the success of public administration is the interaction of public administration bodies at the regional level and local self-government bodies with business and public organizations, the role of which has been increasing recently, on the basis of public-private partnership. It is emphasized that the establishment of a system of constructive interaction between key stakeholders in the field of medical rehabilitation at the regional level has great potential for the development of rehabilitation in Ukraine. The key tasks of such interaction are the creation of favorable conditions for the development of medical rehabilitation through the implementation of relevant projects and programs, the formation of joint working groups (project teams), and the provision of adequate funding. Recommendations have been developed for the organization and improvement of the effectiveness of the interaction of public administration bodies with various stakeholders on the basis of public-private partnership. It is substantiated that the complex application of cluster and project approaches can have significant synergistic effects for improving the system of public management in the field of medical rehabilitation, in particular regarding: identification of needs and opportunities of various institutions, organizations and enterprises engaged in medical rehabilitation in one group; joint planning and implementation of projects; effective use of resources; stimulation of innovations; improving the organizational culture of institutions and increasing the availability and efficiency of rehabilitation services. The main directions of using innovative telemetry and immersion technologies at the level of technological and innovation parks for the implementation of medical rehabilitation within rehabilitation clusters and effective management of this process are indicated. The main results characterizing the elements of scientific novelty: for the first time: – developed methodological provisions for the formation and implementation of a set of proposed interrelated normative acts, in particular the National Program for the Development of the Network of Rehabilitation Clusters in Ukraine and the project for the creation of the Rehabilitation Cluster as a structural and functional unit of this program as part of the implementation of the infrastructural stage of the transformation of healthcare in Ukraine and within the scope of activities of the medical platform of the Ukrainian Cluster Alliance, in order to achieve the strategic goals defined by the National Strategy for the creation of a barrier-free space in Ukraine for the period up to 2030, the Rehabilitation Strategy of Health Care is proposed, which systematizes and combines various aspects of these documents in the direction of effective implementation of rehabilitation measures with the use of innovative telemetry and immersion technologies based on clustering and a project approach to public management of the health care system in the field of medical rehabilitation; improved: – methodological and organizational support for the complex implementation of cluster and project approaches to the reform of the public management system in the field of medical rehabilitation, in particular: the cluster approach made it possible to determine that the creation of rehabilitation clusters is one of the strategic goals of reforming in the field of medical rehabilitation and to develop proposals on this basis from the formation of a regional portfolio of projects (for which a corresponding matrix model has been developed) to realize this goal; the project approach was used to assess the social usefulness of the formed portfolio of projects, which provides an opportunity to influence the efficiency of the rehabilitation cluster (for which a corresponding mathematical model is proposed), it is the synergy of the cluster and project approaches that significantly increases the effectiveness of reforms, improves the quality of service and contributes to the sustainable development of the field of medical rehabilitation and health care in general; – scientific approaches to determining the directions of using innovative telemetry and immersion technologies to reform the system of public management in the field of medical rehabilitation through: improvement of rehabilitation processes; introduction of electronic medical documentation and information management; ensuring the availability of rehabilitation services through telemetry and mobile applications; management of the quality and efficiency of medical rehabilitation; increasing the level of professionalism of the medical staff, which should be implemented taking into account the conditions for the formation and functioning of the rehabilitation cluster and innovative and technological units (technology parks, innovation parks, technological zones and sites) in its structure, on the basis of public- private partnership, which will speed up the reform process and improve its effectiveness; acquired further development: – scientific-theoretical approaches to the clarification of individual definitions that form the categorical and conceptual apparatus of public administration in the sphere of health care and rehabilitation, in particular, the content of the definitions "state administration in the sphere of health care" and "public administration in the sphere of health care" were delineated and clarified "I", "public administration in the field of health care", it is also proposed to interpret: "medical rehabilitation" as a set of measures, in the form of medical assistance and/or services for medical care of the population, provided by professionally trained medical workers, which a person needs, which experiences or may experience limitations in daily functioning as a result of the state of health in interaction with its environment and "public management of medical rehabilitation" as a complex influence of institutions of state power, local self- government and civil society on subjects of the national health care system, which carry out their activities with the aim of ensuring the most complete restoration (or maximum compensation) of the functions, abilities and capabilities of the individual, which were lost as a result of the action of various negative factors; "rehabilitation cluster" as a system of consumers, suppliers, producers, infrastructure facilities, educational and research institutes within a defined hospital district, which interact in the process of activities to ensure the most complete restoration (or maximum compensation) of an individual's functions, abilities and capabilities, lost as a result of the negative impact of factors of different nature; – generalization of scientific views and approaches to the definition of the terms: "forms of public management in the field of health care" as an external manifestation of the functions of the influence of institutions of state power, local self-government and civil society on the subjects of the national health care system, the main purpose of which is to strengthen , restoration or maintenance of citizens' health; and "forms of public administration in the field of medical rehabilitation in the conditions of innovative development", as it is the outer shell of the activity of administrative and organizational structures, which is provided by a complex of regulatory and legal, organizational functional, socio-economic, socio-psychological, moral and ethical, spiritual and informational and other aspects of medical rehabilitation and fill this envelope with content that allows to adequately respond to external and internal changes in the conditions of the transformation of the system of public health care management and to provide for the purpose of strengthening, restoring or maintaining the health of citizens; – scientific approaches to revealing the essence of the form and content of public administration through their classification according to the following characteristics: according to the method of exercising power - centralized or decentralized form of administration; by structure - bureaucratic, network, procedural, etc.; by scale – local, municipal, regional, national, supranational; by target orientation in the spheres of activity: economy, health care, education, social security and protection of the population, ecology, security, etc.; according to the method of application of technologies - electronic governance, smart-management (smart- urbanism, analysis of big data), digital technologies, and it is justified that innovative and technological forms of public administration not only help to improve the efficiency and accessibility of the system, but also contribute to the development of a more open and transparent government; – theoretical approaches to determining the stages of development of public administration in the field of medical rehabilitation, namely: the following stages have been identified - the stage of early formation, the stage of post-war development, the stage of institutional development and professionalization, the stage of systemic reform and social integration, the stage of technological breakthrough, the innovation- telemetry stage and defined the features of the innovative telemetric stage, which is characterized by the introduction of innovative technologies and the use of telemetry to increase the efficiency of the management system to ensure the quality and availability of rehabilitation services and represents the integration of electronic, telemetric and digital technologies (e-medicine, telemedicine, digital devices and software , artificial intelligence), which allows: to optimize the management process of the rehabilitation facility, to carry out remote monitoring, counseling and control of rehabilitation processes and the health status of patients in real time; to propose directions for the use of immersion technologies in the process of rehabilitation of patients and improvement of the qualifications of medical personnel in rehabilitation.