Інституціональне забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні

Abstract

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій наведено розв’язання актуального наукового завдання – наукове обґрунтування концептуальних положень, підходів та моделей інституціонального забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні та розроблення практичних рекомендацій щодо його вдосконалення. За результатами дослідження зроблено наступні висновки. Показано, що молодь є найбільш динамічним, мобільним та перспективним сегментом населення. Саме молодь формує майбутнє нації, вона завжди була і залишається в центрі уваги інститутів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства. Посилена увага до молоді в публічному управлінні трансформується в комплексні та цілеспрямовані дії для підтримки молодіжного розвитку та внесення позитивного вкладу в суспільство, що можливо на засадах формування та реалізації ефективної державної молодіжної політики. Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат у сфері дослідження, надано авторські дефініції понять «державна молодіжна політика» та «інституціональне забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики». Так, державна молодіжна політика являє собою систему публічноуправлінських рішень, прийнятих суб’єктами їх вироблення, щодо обґрунтування пріоритетних цілей і засобів їх досягнення у сфері взаємодії з молоддю як унікальним феноменом суспільства, яка 3 спрямована на максимально повне залучення потенціалу молоді до вирішення проблем державотворення, формування її світогляду, забезпечення ціннісного розвитку, підвищення рівня її самостійності, самореалізації, конкурентоспроможності, забезпечення активної участі молоді в суспільному житті, та регламентується відповідними нормативно- правовими, програмно-цільовими та іншими документами в цій сфері. Визначено ключові особливості формування та реалізації державної молодіжної політики в умовах політичної й економічної нестабільності та кризи, які загострилися в умовах війни, зокрема: недостатнє залучення молоді до роботи в органах публічного управління, громадської та політичної діяльності; посилення ризиків зменшення функціонально-комунікативної і організаційної спроможності органів публічного управління в умовах війни через дезорієнтацію, розгубленість, неготовність до дій тощо, що потребує концентрації зусиль на формуванні міжвідомчої і міжсекторальної взаємодії, комунікації з молоддю як суб’єктом управління, встановлення стійких зв’язків зі стейкголдерами. Показано, що інституціональне забезпечення державної молодіжної політики виступає як система, що поєднує сукупність статичних й динамічних складових та вирізняється одночасною наявністю усталених інституцій молодіжної політики та елементів системи, які знаходяться в процесі створення, змін, реформування, трансформації у відповідь на еволюційні виклики суспільства й геополітичні тренди. Надано авторську дефініцію цього поняття: інституціональне забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики – це комплекс визначених і закріплених норм, стандартів, правил, положень та принципів, здатний забезпечити системну, впорядковану діяльність інститутів-учасників процесу формування та реалізації державної молодіжної політики, спрямовану на задоволення потреб, інтересів й очікувань молоді та забезпечення її активної участі в суспільному житті. 4 Здійснено обґрунтування етапізації розвитку інституціонального забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні. Виокремлено п'ять етапів, які відрізняються між собою станом нормативно-правового забезпечення та інфраструктури реалізації молодіжної політики, підходами до визнання значущості молоді як рушійної сили розвитку держави і суспільства, зміною ставлення до молодіжної політики. Доведено, що саме децентралізація стала одним із домінантних факторів, які змінили зміст державної молодіжної політики, а також підходів до її формування і реалізації, що викликало потребу подальшої інституціалізації цих процесів. Для аналізу стану інституціалізації процесів формування і реалізації державної молодіжної політики в умовах децентралізації було проведено дослідження суспільної думки мешканців територіальних громад. Результати опитування дозволили окреслити коло ключових проблем сучасної молоді, до яких, зокрема, віднесено: небезпеку для життя і вимушеність до міграції; незабезпеченість житлом; не завжди доступну та якісну освіту; неналежний рівень оплати праці; нерівні умови працевлаштування та безробіття; недостатню обізнаність та залученість молоді до реалізації державної молодіжної політики, участі у політичному процесі і суспільному житті громади тощо. Проаналізовано європейський досвід інституціалізації процесів формування та реалізації державної молодіжної політики, на базі чого визначено особливості інституційного забезпечення в країнах ЄС, до яких, зокрема, віднесено: посилення та контроль ефективності міжвідомчої і міжсекторальної взаємодії інститутів молодіжної політики на міждержавному і національних рівнях; орієнтацію молодіжної стратегії ЄС на інструменти, які допомагають національним та європейським органам влади досягати цілей політичного співробітництва та прогресу щодо реалізації молодіжної політики; посилення координації роботи інститутів Ради Європи щодо якісної професійної і ціннісно-орієнтованої освіти. 5 Визначено основні недоліки та проблеми інституціонального забезпечення державної молодіжної політики, які збереглись навіть на фінальній стадії реформи децентралізації, і вимагають підвищеної уваги Уряду, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, освітніх установ тощо, зокрема: низька спроможність органів влади до гнучкості і швидкого реагування на виклики; нечіткість визначення прав і обов’язків молоді та суб’єктів, що беруть участь у реалізації державної молодіжної політики; слабке розуміння сучасної проактивної ролі молоді і необхідності її залучення до політичної діяльності й участі в суспільному житті, зокрема територіальної громади; низький рівень взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та громадських об'єднань, які представляють інтереси молоді, слабка й недієва мережа міжсекторальних і міжвідомчих зав’язків; низький рівень наукового обґрунтування процесів реалізації державної молодіжної політики, панування застарілих підходів; слабка інформаційна діяльність щодо просування молодіжних проєктів, програм, а також ідей; забюрократизованість і високі ризики корупції тощо. Здійснено моделювання процесів удосконалення інституціонального забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні (з проекцією на місцевий рівень), для чого на основі аналізу основних нормативно-правових актів та рекомендацій Ради Європи щодо молодіжної політики та інститутів, що беруть участь в її виконанні, визначено особливості та пріоритети реалізації молодіжної політики в громадах, зокрема: створення належного організаційно-функціонального середовища органів місцевого самоврядування; узгодження нормативних, організаційно-розпорядчих програмно-цільових та інших документів, що регламентують діяльність органу місцевого самоврядування, із аналогічними документами вищого рівня; підвищення ефективності інформаційної підтримки реалізації молодіжної політики через популяризацію результатів реалізації молодіжних програм і проєктів; формування системи комунікаційних зв’язків «влада-молодь-стейкголдери» тощо. 6 Показано, що саме міжвідомча і міжсекторальна взаємодія між різними міністерствами у контексті розвитку інституціонального забезпечення формування і реалізації державної молодіжної політики залишається важливим фактором для здійснення координованих дій щодо досягнення очікуваних результатів у найкоротші терміни. Визначено напрями та зміст міжвідомчої взаємодії щодо реалізації молодіжної політики центральними органами виконавчої влади. Побудовано концептуальну модель інституціонального забезпечення формування і реалізації державної молодіжної політики, яка презентує його основні системоутворюючі компоненти (складники) та обґрунтовує доцільність їх включення в управлінський контекст. Зазначена модель носить дескриптивний характер і базується на правових, інтелектуальних, творчих, комунікативних, стратегічних та інших аспектах формування та реалізації державної молодіжної політики, на розумінні потреб, цінностей та інтересів молоді, а також на здатності впроваджувати інноваційні, гнучкі та адаптивні підходи для залучення молоді до суспільно-політичних процесів. Розроблено організаційно-функціональну модель інституціонального забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні, яка складається з трьох основних блоків: ідеологічного (ціннісно- орієнтованого), соціально-економічного (людино-орієнтованого) та функціонально-комунікаційного (методико-технологічного), кожен з яких передбачає необхідність створення автономних функціональних модулів, так званих «шаблонів» готових рішень для розв’язання певної групи проблем, що є особливо цінним для забезпечення безпеки молоді, зокрема, в умовах війни. Запропоновано авторську дефініцію поняття «автономний функціональний модуль» – структурний компонент (або фрагмент) системи інституціонального забезпечення формування і розвитку державної молодіжної політики, який може бути розроблений, визначений та використовуваний окремо або вбудований в більш широку систему (наприклад, у стандарт) для досягнення конкретних цілей. Такий модульний підхід забезпечить спрощення процесів розроблення, впровадження та адаптації системи інституціонального забезпечення державної молодіжної політики до нових умов, і надасть їй більшої гнучкості. Запропоновано авторський підхід до формування готовності молоді до участі у розвитку територіальної громади на основі інтегральної моделі та місцевих проєктних ініціатив. Інтегральна модель формування готовності молоді до участі у розвитку територіальної громади презентує необхідний для досягнення очікуваних результатів комплекс підходів, інструментів та методів, застосування яких дозволить не тільки започаткувати діалог між владою та молоддю, а також забезпечити участь останньої у виробленні публічноуправлінських рішень, що буде сприяти успішності реалізації державної молодіжної політики на місцевому рівні. Підкреслено роль проєктного підходу у реалізації місцевих ініціатив. На прикладі Дніпровської міської ради розглянуто досвід реалізації проєкту зі створення об’єкту молодіжної інфраструктури – Ресурсного центру Молодіжних рад Дніпра та Луганської області, метою якого є посилення міжрегіональної взаємодії у рамках підтримки внутрішньо переміщених молодіжних рад Луганщини. У діяльності центру враховано наші пропозиції щодо організації міжвідомчої і міжсекторальної взаємодії, він є прикладом втілення важливого елементу інституціонального забезпечення формування і розвитку державної молодіжної політики. Виконання завдань дисертаційного дослідження надало можливість отримати наступні результати, які містять елементи наукової новизни: уперше: обґрунтовано комплекс концептуальних положень, підходів та моделей, системне застосування яких методологічно підтримує процеси удосконалення та розвитку інституціонального забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні на основі запропонованих автором системоутворюючих компонентів останнього та модульного підходу, який дозволяє представити ці процеси у вигляді мультикомпонентних моделей, що складаються з автономних функціональних модулів, використання яких пришвидшить прийняття публічноуправлінських рішень щодо державної молодіжної політики та її адаптування до нових умов, що є особливо цінним для молоді під час дії правового режиму воєнного стану; удосконалено:  понятійно-категоріальний апарат предметної сфери дослідження, а саме: надано авторські дефініції понять «державна молодіжна політика», «інституціональне забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики», «автономний функціональний модуль інституціонального забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики», на базі чого побудовано концептуальну та організаційно-функціональну моделі інституціонального забезпечення державної молодіжної політики, а також визначено особливості модульного підходу, використання якого органами публічного управління дозволить підвищити результативність, готовність до змін та гнучкість державної молодіжної політики;  підхід до підвищення ступеня залученості молоді до вирішення проблем місцевого розвитку, для чого побудовано інтегральну модель формування готовності молоді до участі у розвитку територіальної громади, яка презентує необхідний для досягнення очікуваних результатів комплекс підходів, інструментів та методів, застосування яких дозволить не тільки започаткувати діалог між владою та молоддю, а й забезпечити участь останньої у виробленні публічноуправлінських рішень та реалізації місцевих проєктних ініціатив, що буде сприяти успішності реалізації державної молодіжної політики на місцевому рівні;  підхід до групування суб’єктів і об’єктів молодіжної політики, який полягає у виокремленні двох підгруп: «виконавці державної молодіжної політики» (з числа суб’єктів державної молодіжної політики або поза їх колом) та «бенефіціари» (або безпосередні споживачі послуг – з числа об’єктів державної молодіжної політики), що дозволило коректніше визначити стейкголдерів публічноуправлінської діяльності з реалізації державної молодіжної політики, розставити відповідні акценти та урозуміти масштаби їх управлінського впливу на молодь; дістало подальшого розвитку:  обґрунтування етапізації процесів розвитку інституціонального забезпечення державної молодіжної політики в Україні, що дозволило визначити характерні особливості нормативно-правового забезпечення на кожному етапі; рівень визнання значущості молоді як рушійної сили розвитку держави і суспільства; вектор змін суспільного ставлення до молодіжної політики тощо, які необхідні для подальшого удосконалення та розвитку інституціонального забезпечення формування та реалізації державної молодіжної політики;  формалізація принципів державної молодіжної політики, зокрема, виокремлено принципи: неприпустимості застосування патерналістської моделі суб’єктів молодіжної політики щодо молодого покоління; суб’єктності молоді (підвищення її ролі у суспільно-економічних процесах, розкриття інновативного, інтелектуального потенціалу молоді, прояву активності і пасіонарності) тощо, дотримання яких має бути філософсько- ідеологічною і організаційно-функціональною основою інституціонального забезпечення формування і реалізації державної молодіжної політики;  підхід до виокремлення та екстраполяції до умов України принципових особливостей молодіжної політики в країнах ЄС, зокрема щодо посилення та контролю ефективності взаємодії інститутів молодіжної політики на місцевому, регіональному й державному рівнях; орієнтації молодіжної стратегії на інструменти, які допомагають органам публічного управління досягати цілей політичного співробітництва та прогресу щодо реалізації державної молодіжної політики, що дозволить підняти на новий якісний рівень молодіжну роботу та створити умови, за яких молодь могла б реалізувати свій інтелектуальний, творчій та соціальний потенціал за місцем проживання на основі рівності і демократії;  практико-орієнтовані підходи до впровадження місцевих ініціатив щодо інституціонального забезпечення формування і реалізації державної молодіжної політики в частині розвитку молодіжної інфраструктури шляхом реалізації проєктів зі створення ресурсних центрів молодіжних рад на основі зміцнення міжсекторальних і міжвідомчих відносин.

The dissertation is a completed research work, which presents solutions to the actual scientific task - the scientific substantiation of conceptual provisions, approaches, and models of institutional support for the formation and implementation of state youth policy in Ukraine, and the development of practical recommendations for its improvement. The following conclusions were made based on the research results. The youth is shown as the most dynamic, mobile, and promising segment of the population. It is the youth that shapes the future of the nation; they have always been and remain the focus of state institutions, local government bodies, and civil society. Enhanced attention to youth in public administration transforms into comprehensive and purposeful actions to support youth development and make a positive contribution to society, which is possible on the basis of forming and implementing effective state youth policy. The conceptual-categorical apparatus in the field of research has been analyzed, and the author's definitions of the concepts "state youth policy" and "institutional support for the formation and implementation of state youth policy" have been provided. Thus, the state youth policy is a system of public administration decisions made by the subjects of their production, regarding the justification of priority goals and means of their achievement in the field of interaction with youth as a unique phenomenon of society, aimed at the fullest possible involvement of the youth potential in solving state-building problems, forming its worldview, ensuring value development, increasing its independence, self-realization, competitiveness, ensuring active youth participation in social life, and regulated by relevant normative-legal, program-target and other documents in this sphere. Key problems in the formation and implementation of state youth policy in the conditions of political and economic uncertainty and crisis, which have intensified in the conditions of war, have been identified, in particular: insufficient involvement of youth in public administration, civil and political activities; increased risks of decreasing the functional-communicative and organizational ability of public administration bodies in the conditions of war due to disorientation, confusion, unpreparedness for action, etc., which requires concentration of efforts on the formation of interdepartmental and intersectoral interaction, communication with youth as a subject of management, establishing stable connections with stakeholders. It is shown that institutional support for state youth policy acts as a system that combines a set of static and dynamic components and is characterized by the simultaneous presence of established youth policy institutions and elements of the system that are in the process of creation, change, reform, transformation in response to evolutionary challenges of society and geopolitical trends. An author's definition of this concept is provided: institutional support for the formation and implementation of state youth policy is a complex of defined and fixed norms, standards, rules, provisions and principles capable of ensuring systematic, orderly activity of institutions participating in the process of forming and implementing state youth policy, aimed at meeting the needs, interests and expectations of youth and ensuring their active participation in social life. The periodization of the development of institutional support for the formation and implementation of state youth policy in Ukraine has been carried out. Five stages have been singled out, each characterized by the state of normative-legal provision and infrastructure for implementing youth policy, approaches to recognizing the importance of youth as a driving force for the development of the state and society, and changing attitudes towards youth policy. It has been proven that decentralization has become one of the dominant factors that changed the content of state youth policy, as well as approaches to its formation and implementation, which caused the need for further institutionalization of these processes. To analyze the state of institutionalization of processes of formation and implementation of state youth policy in the conditions of decentralization, a study of public opinion of residents of territorial communities was conducted. The survey results allowed outlining the circle of key problems of modern youth, which, in particular, include: the danger to life and forced migration; lack of housing; not always accessible and quality education; inadequate level of wages; unequal conditions of employment and unemployment; insufficient awareness and involvement of youth in the implementation of state youth policy, participation in the political process and social life of the community, etc. The European experience of institutionalization of processes of formation and implementation of state youth policy has been analyzed, on the basis of which the peculiarities of institutional support in EU countries have been identified, including: strengthening and controlling the effectiveness of interdepartmental and intersectoral interaction of youth policy institutions at the interstate and national levels; orientation of the EU youth strategy on instruments that help national and European authorities achieve political cooperation goals and progress in implementing youth policy; strengthening the coordination of the work of the Council of Europe institutions on quality professional and value-oriented education. The main shortcomings and problems of institutional support for state youth policy, which have remained even at the final stage of decentralization reform and require increased attention of the Government, local self-government bodies, public organizations, educational institutions, etc., have been identified, in particular: low ability of authorities to flexibility and rapid response to challenges; ambiguity in defining the rights and obligations of youth and subjects participating in the implementation of state youth policy; weak understanding of the modern proactive role of youth and the need for their involvement in political activities and participation in social life, in particular, of the territorial community; low level of interaction between central and local executive authorities and public associations representing the interests of youth, weak and ineffective network of intersectoral and interdepartmental ties; low level of scientific substantiation of processes of implementation of state youth policy, prevalence of outdated approaches; weak information activity regarding the promotion of youth projects, programs, and ideas; bureaucratization and high risks of corruption. Modeling of processes of improvement of institutional support for the formation and implementation of state youth policy in Ukraine (with projection at the local level) has been carried out, for which, based on the analysis of the main normative-legal acts and recommendations of the Council of Europe on youth policy and institutions involved in its implementation, the peculiarities and priorities of implementation of youth policy in communities have been determined, in particular: creation of a proper organizational-functional environment of local self-government bodies; harmonization of normative, organizational- administrative, program-target and other documents regulating the activity of the local self-government body, with similar documents of a higher level; increasing the effectiveness of information support for the implementation of youth policy through the popularization of the results of implementation of youth programs and projects; formation of a system of communication links "authorities-youth- stakeholders", etc. It is shown that interdepartmental and intersectoral interaction between various ministries in the context of the development of institutional support for the formation and implementation of state youth policy remains an important factor for carrying out coordinated actions to achieve expected results in the shortest possible time. The directions and content of interdepartmental interaction on the implementation of youth policy by central executive bodies have been determined. A conceptual model of institutional support for the formation and implementation of state youth policy has been built, which presents its main system-forming components (components) and substantiates the expediency of their inclusion in the context. The mentioned model is descriptive in nature and is based on legal, intellectual, creative, communicative, strategic and other aspects of the formation and implementation of state youth policy, on understanding the needs, values and interests of youth, as well as on the ability to implement innovative, flexible and adaptive approaches to involve youth in socio-political processes. An organizational-functional model of institutional support for the formation and implementation of state youth policy in Ukraine has been developed, which consists of three main blocks: ideological (value-oriented), socio-economic (person-oriented) and functional-communicational (methodological-technological), each of which presupposes the need to create autonomous functional modules, so- called "templates" of ready-made solutions for a certain group of problems, which is especially valuable for ensuring the safety of youth, in particular, in the conditions of war. An author's definition of the concept of "autonomous functional module" has been proposed - a structural component (or fragment) of the system of institutional support for the formation and development of state youth policy, which can be developed, defined and used separately or integrated into a broader system (for example, a standard) to achieve specific goals. Such a modular approach will simplify the processes of development, implementation and adaptation of the system of institutional support for state youth policy to new conditions, and will give it more flexibility. An author's approach to the formation of youth readiness to participate in the development of the territorial community based on an integral model and local project initiatives has been proposed. The integral model of forming youth readiness to participate in the development of the territorial community presents a complex of approaches, tools and methods necessary to achieve expected results, the application of which will not only initiate a dialogue between the authorities and youth, but also ensure the latter's participation in the development of public administration decisions and the implementation of local project initiatives, which will contribute to the successful implementation of state youth policy at the local level. The role of the project approach in the implementation of local initiatives has been emphasized. The experience of implementing a project to create a youth infrastructure facility - the Resource Center of Youth Councils of Dnipro and Luhansk Region by the Dnipro City Council has been considered as an example, the purpose of which is to strengthen interregional interaction within the framework of supporting internally displaced youth councils of Luhansk region. The activities of the center take into account our proposals regarding the organization of interdepartmental and intersectoral interaction, it is an example of the implementation of an important element of institutional support for the formation and development of state youth policy. The tasks performed during the dissertation research have led to the following results, which contain elements of scientific novelty: for the first time: − a comprehensive set of conceptual positions, approaches, and models has been substantiated, the systemic application of which methodologically ensures the implementation of processes for improving and developing institutional support for the formation and implementation of state youth policy in Ukraine. This is achieved through the proposed fundamental system-forming components of institutional support, and a modular approach, which allows representing the processes of developing institutional support in the form of multi-component models consisting of autonomous functional modules. The use of these modules will accelerate the public administration decision-making process regarding the implementation of state youth policy and its adaptation to new conditions, particularly valuable for youth during martial law; improved: − the conceptual and categorical apparatus of the research subject, namely: author's definitions of concepts such as "state youth policy," "institutional support for the formation and implementation of state youth policy," "autonomous functional module of institutional support for the formation and implementation of state youth policy." Based on these, conceptual and organizational-functional models of institutional support for state youth policy were developed, along with the peculiarities of the modular approach, which, when used by public administration bodies, will enhance the effectiveness, readiness for change, and flexibility of state youth policy; − the approach to increasing youth involvement in addressing local development problems, for which an integral model has been developed for forming youth readiness to participate in the development of territorial communities. This model presents a complex of approaches, tools, and methods necessary to achieve expected results. Its application will not only initiate dialogue between authorities and youth but also ensure their participation in public administration decision-making and local project initiatives, contributing to the successful implementation of state youth policy at the local level; − the approach to grouping subjects and objects of youth policy, which involves distinguishing two subgroups: "executors of state youth policy" (from among the subjects of state youth policy or outside their circle) and "beneficiaries" (or direct service consumers - from among the objects of state youth policy). This approach allows for a more accurate definition of stakeholders in public administration activities for implementing state youth policy, setting appropriate emphases, and understanding the scale of their managerial impact on youth; further developed: − the stage-by-stage development of institutional support for state youth policy in Ukraine, which made it possible to identify the characteristic features of normative and legal support at each stage; the level of recognition of the significance of youth as a driving force in state and societal development; the direction of changes in societal attitudes towards youth policy, etc., which are necessary for further improvement and development of institutional support for the formation and implementation of state youth policy; − the formalization of principles of state youth policy, particularly distinguishing principles such as the inadmissibility of applying a paternalistic model by subjects of youth policy towards the younger generation; the subjectivity of youth (enhancing its role in socio-economic processes, revealing its innovative and intellectual potential, and demonstrating activity and passion), etc., adherence to which should be the philosophical-ideological and organizational-functional basis of institutional support for the formation and implementation of state youth policy; − the approach to identifying and extrapolating to the conditions of Ukraine the peculiarities of youth policy in EU countries, particularly regarding strengthening and monitoring the effectiveness of the interaction of youth policy institutions at local, regional, and national levels; orienting youth strategy on tools that help public administration bodies achieve political cooperation goals and progress in implementing state youth policy, thereby raising youth work to a new qualitative level and creating conditions for youth to realize their intellectual, creative, and social potential where they live based on equality and democracy; − practice-oriented approaches to the implementation of local initiatives regarding institutional support for the formation and implementation of state youth policy in terms of youth infrastructure development by implementing projects to create resource centers for youth councils based on strengthening intersectoral and interdepartmental relations.