Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorХаритонова, О. В.
dc.date.accessioned2013-06-10T11:53:11Z
dc.date.available2013-06-10T11:53:11Z
dc.date.issued2009
dc.identifier.citationХаритонова О. В. До питання українсько-турецьких культурних відносин: Українське гутне скло в турецькому археологічному комплексі XVII ст. / О. В. Харитонова // Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник.-Дніпропетровськ:НГУ,2009.-Вип. 6.– С. 218 – 221.
dc.identifier.urihttp://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/1613
dc.description.abstractСеред багатьох археологічних пам’яток Таманського півострова особливе місце займає городище Гермонаса – Тмутаракань, що розташоване в централь-ній частині станиці Тамань на високому береговому плато. Головна особливість пам'ятки – потужність культурного шару, що досягає 12 м. На території горо-дища в різний час проживали вихідці із стародавньої Елади, Понтійського царс-тва, Римської імперії, Візантії, Великої Болгарії, Хазарського каганату, Київсь-кої Русі, Половецького ханства, Золотої Орди, Генуезької республіки, Османсь-кої Порти, Російської імперії. В різні періоди місто називалося Гермонаса – Та-матарха – Симкеру – Тмутаракань – Матарха – Матлука – Матрега – Тамань. Від XVI ст. містом володіла Османська імперія. Турки збудували у східній час-тині Таманського городища фортецю Хункала. Фортеця функціонувала до при-єднання Криму і Тамані до Росії у 1783 р. [7, с. 8].ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.subjectукраїнсько-турецькі культурні відносини
dc.subjectУкраїнське гутне скло
dc.subjectісторія України XVII ст.
dc.titleДо питання українсько-турецьких культурних відносин: Українське гутне скло в турецькому археологічному комплексі XVII ст.ru_RU
dc.typeArticleru_RU


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу