Вертикальне лідерство як фактор підвищення професійної компетентності державного службовця

Реалізація реформ державної служби, визначених Законом України «Про
державну службу», Стратегією державної кадрової політики на 2012 – 2020 роки,
обумовлює потребу в управлінцях нового типу з високим рівнем професіоналізму,
якому притаманні компетенції лідера з новим рівнем мислення.
Тому, на наш погляд, проведення змін на державній службі безпосередньо
пов'язано з впровадженням в органах державної служби концепцій лідерства.
Сьогодні намічається тенденція зміщення фокусу досліджень проблем лідерства з
визначення набору компетенцій, якими повинен володіти лідер, до процесів
розвитку інтелектуального, емоційного і соціального потенціалу лідера,
співробітників та організації в цілому (концепції розумної організації,
організаційних змін, інноваційного розвитку організацій, колективного лідерства,
вертикального лідерства, лідерства без кордонів та ін.). Таке зміщення досліджень
проблем лідерства пояснюється очевидним розривом між темпами зміни
зовнішнього середовища та здатністю лідерів осмислення реалій сучасного світу.