Кафедра менеджменту

В реаліях управлінського простору освітнього середовища, що склалися на сьогоднішній день, залучення здобувачів до процесів прийняття управлінських рішень є критичним елементом для забезпечення якості вищої освіти. Варто зазначити, що управлінське рішення є частиною процесу, що включає акт керівника, заснований на знаннях, навичках, досвіді, наявній інформації, розрахунках та очікуваній ефективності. Це рішення визначає подальший вибір цілей як на довгострокову, так і на короткострокову перспективу. Участь студентів у процесі прийняття рішень дає змогу отримати реалістичний і точний зворотний зв`язок щодо ефективності освітніх програм, методів викладання та організації освітнього середовища. Це дозволяє керівництву університету оперативно адаптувати та вдосконалювати освітній процес відповідно до реальних потреб споживачів освітніх послуг. По-перше, студентські представництва, такі як ради студентів, ради аспірантів та інші подібні організації.

У сучасній економічній ситуації, в якій опинилися господарюючі суб’єкти, однією із затребуваних стратегічних методологій управління є ощадливе (бережливе) виробництво. Дана концепція як система принципів, методів та прикладних інструментів, впродовж останніх років активно освоюється на вітчизняних підприємствах. Вона базується на розвитку їх здатності систематично підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість продукції, зменшувати терміни поставок, знижувати інші витрати і втрати виробництва. На перший погляд, ощадливість - це економія, скупість. Насправді, ощадливе виробництво працює не зі скороченням витрат, що могло б призвести до зниження якості продукції, а зі скороченням втрат, які є на кожному робочому місці незалежно від профілю діяльності організації. Такий підхід дозволяє підвищити якість виробленої продукції і послуг, забезпечити зростання продуктивності праці і рівня мотивації персоналу, що, зрештою, відбивається на зростанні конкурентоспроможності підприємства.

В умовах економічних коливань і нестабільності пошук нових джерел доходу стає критично важливим для підприємств. Наслідки пандемії COVID та військової агресії рф приводять до того, що знижується ефективність діяльності підприємств, яка проявляється у зниженні показників прибутковості, зменшенні обсягів випуску продукції, скороченні чисельності персоналу, погіршенні загальних фінансових результатів господарювання тощо. Зовнішньоекономічна діяльність є важливим елементом стратегічного розвитку для компаній, які прагнуть розширити свій ринок збуту, знайти нові джерела постачання ресурсів або оптимізувати виробничі процеси. Вивчення нових ринків, впровадження інноваційних підходів до виробництва та маркетингу, розвиток партнерських відносин - усе це сприяє збільшенню прибутків і створює можливості для сталого розвитку.

Управління підприємствами в умовах сталого розвитку вимагає дотримання принципів, які дозволять збалансувати економічні, соціальні та екологічні цілі. При застосуванні системного підходу в менеджменті було виявлено невідповідність отриманих показників відносно запланованих результатів, які пов’язані із збільшенням викидів парникових газів. При цьому треба враховувати, що негативні кліматичні зміни планети постійно посилюються, а 2023 рік став найбільш спекотним за всю історію спостережень. Протягом багатьох місяців середня температура на планеті перевищувала на 1,5°C рівень доіндустріальної епохи, що спостерігається вперше. Згідно Паризької угоди 2015 року, країни повинні об'єднати зусилля для обмеження підвищення середньої глобальної температури до 2°C, а бажано до 1,5°C, щоб уникнути катастрофічних наслідків для планети. Проте досягнення цієї мети вимагає радикальних змін в енергетичному секторі, який є основним джерелом викидів парникових газів та вуглецю. Тиск на декарбонізацію зростає, і багато країн та компаній беруть на себе офіційні зобов'язання щодо досягнення цілей скорочення викидів вуглецю, передбачених Паризькою угодою.

Управління інвестиціями, як система, припускає наявність суб’єкта управління, в якості якого можуть бути органи управління у вигляді спеціально створених структур. На рівні національної економічної системи суб’єктами управління інвестиціями є виконавчі органи влади: уряд, галузеві міністерства, національні інвестиційні інститути тощо, основними функціями яких у цій галузі виступають координація і регулювання, а завданнями – створення сприятливих умов для ефективної інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, формування і розподіл інвестиційних ресурсів в обсягах, необхідних для задоволення інвестиційних потреб стратегічно значимих галузей і розширеного відтворення, вирішення соціальних проблем. В сучасних умовах господарювання активна роль в управлінні інвестиційним процесом належить державним органам, які формують інвестиційну політику. В розробленій моделі, в управлінську систему, входять органи законодавчої та виконавчої влади, адже саме через них відбувається державний вплив на інвестиційний процес.

Інновації у логістиці швидко розвиваються і те, що вчора могло здаватися мрією, сьогодні – звична річ як для надавачів логістичних послуг, так і для споживачів. При цьому останні не уявляють, що виконання замовлень може бути тривалим, супроводжуватись плутаниною у його комплектації та іншими проблемами. Нові технологічні розробки вносять свої зміни, і однією з таких є впровадження автономних транспортних засобів. За визначенням International Drivers Association, автономні (безпілотні) транспортні засоби (АТЗ) – це транспортний засіб, що здатний керуватися самостійно, без втручання людини. Рівні автономності визначаються від 0 до 5 відповідно до класифікації SAE: · Рівень 0 - автономність відсутня. Водій контролює всі аспекти водіння. Наприклад, звичайний автомобіль без автоматичного водіння. · Рівень 1 - допомога водієві. Автоматична система, наприклад, адаптивний круїз- контроль. Водій повинен бути готовий втрутитися в будь-який момент, якщо система несподівано «вирішить» не реагувати на перешкоди попереду.

Сучасний світ переживає стан пермакризи – довготривалий період взаємопов'язаних кризових явищ, що охоплюють економічну, екологічну, енергетичну та безпекову сфери. Цей стан загострюється через наслідки повномасштабної війни в Україні та підприємства металургійної галузі досі потерпають через руйнування виробничих потужностей, втрати ринків збуту та зростання екологічних ризиків. Тож, особливого значення набуває забезпечення сталого розвитку металургійних підприємств як основа економічного відновлення країни за умов енергетичної незалежності та екологічної безпеки. На рисунку 1 зазначено вплив пермакризи на металургійну галузь.

Штучний інтелект та цифрова економіка тісно пов’язані між собою, що сприяє розвитку бізнесу та зростанню продуктивності. Завдяки ШІ можна розв’язувати складні задачі, аналізувати великі масиви даних і впроваджувати інновації у сфері цифрової економіки. У свою чергу, цифрова економіка забезпечує ШІ доступ до значних обсягів інформації, необхідних для навчання та вдосконалення алгоритмів. Взаємодія цих двох напрямків сприяє підвищенню ефективності бізнес-процесів, розширенню ринків і створенню нових інноваційних продуктів і послуг. Проте варто звернути увагу на управління витратами в цифровій економіці, оскільки це складний та багатогранний процес. Суть управління витратами в цифровому середовищі потребує комплексного підходу та використання сучасних аналітичних інструментів. Цифровізація відкриває нові можливості для підвищення ефективності управління витратами, але водночас створює й нові виклики.

Управлінський облік відіграє ключову роль у формуванні та оцінці іміджу, гудвілу промислового підприємства. Він надає комплексну та об’єктивну інформацію про діяльність підприємства, яка є основою для формування уявлення про нього у зовнішньому середовищі. Підприємства функціонують у світі, де зміни відбуваються постійно. Зміни в потребах та вподобаннях клієнтів, посилення конкуренції, обмеження ресурсів, глобалізація бізнесу, нові можливості для його розвитку, розширення інформаційних мереж, доступність сучасних технологій та зростаюча роль людського фактору – все це зумовлює необхідність постійних змін в управлінні підприємством. У цих умовах інтелектуальні ресурси та здібності до їх використання набувають особливого значення, формуючи інтелектуальний капітал промислового підприємства, одним із компонентів якого є імідж. Світовий досвід свідчить про постійне зростання ролі інтелектуального капіталу загалом та іміджу зокрема як фактору конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність підприємства складається с багатьох факторів, жоден з яких не має вирішального впливу, але за рахунок синергетичного ефекту з іншими факторами обумовлює позицію підприємства порівняно з конкурентами. Одним з таких важливих факторів є екологічність підприємства. Сучасні концепції менеджменту більше не можуть ігнорувати цей фактор при формуванні теорії сталого розвитку підприємства. На сьогодні навіть собівартість готового продукту або послуги не є вирішальною при формуванні ринкової частки підприємства. Так, собівартість пакету-майки для фасування овочів з поліетилену є нижчою, ніж аналогічного пакету з біорозкладного матеріалу. Це обумовлено двома основними чинниками – різницею в вартості сировини і фізичною неможливістю переробки біорозкладних пакетів. При виробництві таких пакетів завжди є певна кількість браку і вирубка до 20% площини пакету.