Кафедра прикладної економіки, підприємництва та публічного управління

Сучасний розвиток теорії військово-технічних інновацій характеризується суттєвими розбіжностями у питаннях щодо її рушійних сил. Всі вони виходять з різних підходів до вирішення питання ендогенної чи екзогенної природи військових потреб і процесів їх фінансування. Якщо впровадження інновацій розглядати в якості ендогенного чинника відносно попиту, то всі організаційні й фінансові питання автоматично стають сферою відповідальності військових. Якщо ж інновації будуть стимулюватися самими виробниками, то фірми, що володіють новітніми розробками, матимуть значні переваги. Досить поширеною є думка, що серйозні військові інновації з’являються лише тоді, коли цивільні органи влади спонукають великі компанії до більш релевантного реагування на наявні загрози та підвищення ефективності управлінських рішень.

Агропромисловий сектор України залишається одним з основних чинників економіки, забезпечуючи близько 10% ВВП та понад 40% валютних надходжень. В умовах війни цей сектор зазнав значних втрат через зруйнування інфраструктури, блокування портів та втрати значної частини оброблюваних земель. Зокрема, близько 20% сільськогосподарських угідь на сході та півдні країни наразі недоступні через бойові дії. На цьому фоні інвестиції в переробку сільськогосподарської продукції є перспективним напрямком для забезпечення стабільності та економічного розвитку.

Нафтопродукти, незважаючи на розвиток парадигми «зеленої економіки», залишаються домінуючим енергетичним ресурсом в Україні і цілому у світі. Попит на таке паливо має динаміку зростання, в той же час ринок характеризується ціновими коливаннями, складністю прогнозування його стану, особливо в середньчасовому терміні. Вітчизняний ринок нафтопродуктів враховує принципи та динаміку розвитку світового ринку, залежить від економічного розвитку країни та иа має відповідні ознаки: ринок є структурним елементом державного ринку; здійснюється планомірно з урахуванням розвитку держави та її інвестиційної привабливості; забезпечує соціально-економічний розвиток кожної країни; повністю залежний від зовнішніх ризиків; залежний від світових цін на нафту; залежить від імпорту нафти та нафтопродуктів; залежить від світових цін на нафту; має низький рівень глибини переробки нафтопродуктів.

Роздрібна торгівля відіграє значну роль у розвитку національної економіки України та є важливою складовою у задоволенні потреб населення в товарах і послугах. Розглянемо основні тенденції, які безумовно впливатимуть на трансформацію роздрібної торгівлі.

Кризові ситуації стали невід‘ємною частиною ведення сучасного бізнесу, що змушують його постійно змінюватись та пристосовуватись до нових умов. Поєднання економічних спадів, політичної нестабільності, технологічного прогресу і при цьому високої конкурентності, вимагає від компаній більшої гнучкості та здатності швидко адаптуватися. Під час антикризового управління бізнесу, одним з ключових аспектів успішного подолання кризи є: розробка ефективної стратегії продажу продукції.

У сучасних умовах стрімких економічних змін і глобальної конкуренції процес відтворення основних засобів підприємства набуває особливого значення для забезпечення його стійкості та конкурентоспроможності. З огляду на те, що основні засоби є фундаментом виробничого потенціалу будь-якого підприємства, їхній належний технічний стан та модернізація є ключовими факторами, що впливають на ефективність діяльності та можливість адаптації до ринкових умов. Відтворення основних засобів охоплює не тільки заміну або модернізацію обладнання, а й оптимізацію процесів, що сприяють підвищенню конкурентоспроможності та економічної ефективності. Системний підхід до відтворення основних засобів стає необхідністю для забезпечення сталого розвитку підприємства.

Сьогодні, завдяки активному використанню провідних здобутків IT-сфери, відбуваються зміни у сучасному світі. Як наслідок, на світовому фінансовому ринку з‘явився ще один інструмент — віртуальні гроші, або криптовалюта. Такі зміни впершу чергу впливають на суб‘єктів фінансово-кредитного підприємництва і потім на всіх інших представників бізнесу, бо в сучасних умовах практично немає такої сфери економічного життя, яка так чи інакше не залежала б від впливу фінансових ринків.

Актуальним питанням залишається оцінювання ефективності роботи підприємницьких структур, що полягає у виявленні можливостей для їхнього подальшого розвитку шляхом більш повного і раціонального використання внутрішніх резервів, з урахуванням змін у зовнішньому середовищі. Важливо зазначити, що оцінка економічної ефективності бізнесу не може бути здійснена за допомогою єдиного показника; необхідно використовувати систему показників, які відображають різні аспекти діяльності підприємства.

В умовах глобалізації рушійною силою розвитку сучасного суспільства є цифрова економіка, що не є окремою галуззю, а формує віртуальне середовище з доповнення до реальності. Цифрова економіка переплітається з традиційною економікою, роблячи між ними чітке розмежування все складнішим. Вона має переваги для ринку праці та економічного зростання в цілому. Інвестиції в цифрові технології є набагато прибутковішими ніж в нецифрові.

У сучасних умовах жорсткої конкуренції та постійних змін на ринках збуту, удосконалення системи збуту продукції є критично важливим для забезпечення ефективності діяльності підприємницьких структур. Це завдання стає особливо актуальним для малих та середніх підприємств, де правильна організація збуту може значно вплинути на фінансові результати та стабільність бізнесу.