До історії лекційної роботи Катеринославського наукового товариства на початку ХХ ст.

Abstract

На початку ХХ ст. лекційна діяльність ставала одним з типів культурних модерних практик губернських міст, що набула поширення і популярності і стала невід’ємною частиною міського культурного пейзажу [7, с. 178]. Будучи губернським містом, Катеринослав все далі набував значення освітнього і нау-кового центру для населення всієї губернії. Водночас відсутність вищого на-вчального закладу до кінця ХІХ ст. позначилася на загальному розвитку куль-тури міста. Тому для спільної праці та вирішення наукових і практичних питань катеринославські вчені, спеціалісти-практики об’єднувалися у товариства, дія-льність яких, підкреслимо, не обмежувалася лише теоретичною роботою у ме-жах наукових засідань. З метою популяризації знань громадські організації за-ймалися також лекційною справою, яка хоча зовсім не обійдена увагою істори-ків, все ж поки що не стала предметом комплексного вивчення. Однією з перших почала проводити лекційну роботу в місті Катеринослав-ська Комісія народних читань (далі: КНЧ), про що побіжно згадується історика-ми, зокрема, В.І. Лазебник, В.С. Старостіним в узагальнюючих роботах з історії міста [8, с. 167–168; 12, с. 193–198]. Історії виникнення та діяльності КНЧ прис-вячено нашу статтю та виступ на Перших наукових Яворницьких читаннях [14, с. 54-58; 15, с. 237-251]. Наголошуючи на необхідності вивчення проблеми фор-мування міського середовища, лекційну діяльність Катеринославської «Просві-ти» розглядав О.І. Журба [7, с. 177-186]. Діяльність Катеринославського науко-вого товариства (далі: КНТ) вивчали І.С. Голуб, А.К. Фоменко [1, с. 8-10; 16, с. 4]. Але дослідники не розглядали роботу комісій КНТ, зокрема, лекційної та з влаштування народних читань. Кого запрошували організатори у якості лекторів, на які теми проводилися народні читання, в яких аудиторіях міста, як публіка ре-агувала на лекції та ставлення адміністрації Катеринослава до цього освітнього процесу, чому деякі лекції заборонялися і яким чином можна було отримати до-звіл на проведення заходу – ці та інші питання, пов’язані з лекційною діяльністю товариства початку ХХ ст., науковцями не вивчалися. Таким чином, історія створення лекційної комісії КНТ, робота комісії з влаштування народних читань, одна з мало вивчених сторінок історії просвітницької роботи серед дорослого на-селення міста, й стала предметом уваги в даній статті.