Освітянська діяльність німецьких колоністів Півдня України на початку ХХ ст. (на прикладі товариства м. Олександрівка)

Abstract

Урядовий «Маніфест 17 жовтня» 1905 р. зумовив організаційне станов-лення та активізацію просвітницько-культурницької діяльності різноманітних громадських об’єднань німців-колоністів та менонітів, які мешкали на півден-ноукраїнських теренах, актуалізувавши цілу низку проблем національно-культурницького відродження. На початку ХХ ст. однією з найголовніших внутрішніх проблем німець-комовної спільноти Півдня України була проблема адаптації національної сис-теми початкової освіти до нових соціально-економічних реалій та суспільно-політичних умов внутрішнього життя Російської імперії. Започатковані у 1905-1908 рр. німецькомовними колоністами просвітянські товариства мали на меті всебічне сприяння підвищенню загального рівня освіти та духовності представ-ників колоністської громади, оскільки створена ще на початку ХІХ ст. система початкової та середньої освіти через власну відсталість, консервативність та фінансову неспроможність не задовольняла освітянських вимог колоністського соціуму, який гостро відчував брак високопрофесійних кадрів у різних галузях сільського господарства та промисловості.