Теорія нагріву розглядає електричну машину як однорідне тверде тіло, для якого відоме рівняння
[1] набуває вигляду:
p dt A dt C d ⋅ − ⋅τ⋅ = ⋅ τ ∑ , (1)
де A – кількість тепла, що виділяє машина в оточуюче середовище за одиницю часу при різниці темпе-ратур у 1 С° ; C – повна теплоємність двигуна; p ∑ – сумарні втрати потужності у двигуні (тепловий потік); τ – перегрів, тобто перевищення температури тіла над температурою охолоджуючого повітря.
