Розрахунок кількості реагенту- збирача що подається в пульпу при флотації

Розробка теоретичних припущень та методики розрахунку достатньої кількості поверхнево-активної речовини (ПАР) реагенту-збирача необхідного для флотаційного збагачення, наприклад, золи винесення теплоелектростанцій (ТЕС).Методика. Будь-який переріз поверхні твердих частинок являє собою в проекції випадкову функцію з виступами та впадинами що чергуються. Зіставлення поверхні частинки з поверхнею овалу чи кулі дає відхилення у більший чи менший бік, тобто утворюються виступи та впадини. Впадини є ініціаторами накопичення зайвої кількості ПАР. Назвемо їх порожнечами. Для вивчення закономірностей зміни поверхні використано статистичний підхід шляхом візуального дослідження під мікроскопом нерівностей поверхні вугільних частинок золи винесення ТЕС для визначення обсягу порожнеч. Для кількісного отримання результатів визначалися відношення вмісту порожнин до об’єму частинки. Розрахунок кількості реагенту-збирача необхідного для заповнення порожнеч поверхні частинок визначався шляхом зіставлення з результатами лабораторних досліджень.

Development of theoretical assumptions and methods for calculating a sufficient amount of surface-active substance (SAS) reagent-collector necessary for flotation enrichment, for example, fly ash from thermal power plants (TPP). The methods. Any cross-section of the surface of solid particles is a random function with alternating ridges and depressions in the projection. Comparing the surface of a particle with the surface of an oval or a sphere gives a deviation in a larger or smaller direction, that is, protrusions and depressions are formed. Depressions are the initiators of the accumulation of an excess amount of surface-active substance. Let's call them voids. To study the patterns of changes in the surface, it was used a statistical approach by visual examination under a microscope of surface irregularities of coal particles of TPP ash removal to determine the volume of voids. To obtain quantitative results, the ratio of the content of cavities to the volume of the particle was determined. The calculation of the amount of reagent-collector necessary to fill the voids of the surface of the particles was determined by comparison with the results of laboratory studies.