Improving rock classification in terms of explosivity

Abstract

Purpose. To improve rock classification in terms of explosivity relying upon the detailed analysis of characteristics of rating classifications available in the Russian Federation and in the world. Methods. Complex approach has been applied involving comparison of sizes of particle-size fractions determined in terms of both national and the world standards; information gathering and processing as for the available classifications intended to identify difficulties of rock explosivity; compilation of comparative systematic of classifications or methods being considered. Findings. Both national and the world rock classifications in terms of explosivity have been considered. While comparing national classifications as for the difficulties of rock mass failure (i.e. explosivity), a comparative table has been compiled where the most popular rock classifications are compared. Analysis of the world practices, concerning compilation of rock classifications in terms of explosivity, has shown that their approaches differ from Russian ones slightly. In the first instance, they are empiric dependences being calculated for each rock mass type separately in any single case. It has been determined that geomechanical classification of D. Lobshir (MRMR) is the most popular and rating world system to evaluate rock explosivity. It has been demonstrated that while compiling such classifications, foreign scientific writers put an emphasis on physical and mechanical indices of rocks (i.e. density, fissility, compression strength, tensile strength etc.) as well as on mine engineering ones (i.e. line of the least resistance, well diameter and depth, stope height etc.) which determines essential reliability of calculation of drilling-and-blasting parameters. Originality. The research is the first stage of the development of the unified transition classification from Russian explosivity scales to the comparable world methodic practices as for rock mass explosivity. Practical implications. To perform rapid transition from one explosivity classification to the other. The findings are recommended to be used while projecting drilling and blasting operations in the context of any types of minerals and in the context of academic activity.

Мета. Вдосконалення класифікації гірських порід за вибуховістю на основі детального аналізу особливостей існуючих російських і закордонних рейтингових класифікацій. Методика. Застосовано комплексний методичний підхід, що включає зіставлення розмірів гранулометричних фракцій, які визначали згідно вітчизняним і закордонним стандартам; збір та обробка інформації щодо існуючих класифікацій визначення труднощів вибуховості гірських порід; складання зіставної класифікації розглянутих класифікацій або методик. Результати. Розглянуто вітчизняні та закордонні класифікації гірських порід за вибуховістю. При порівнянні вітчизняних класифікацій в частині труднощів руйнування гірського масиву (вибуховості) була побудована порівняльна таблиця, в якій між собою зіставляються найбільш популярні класифікації гірських порід. При аналізі закордонного досвіду складання класифікацій гірських порід за вибуховістю було виявлено, що їх мето- ди дещо відрізняються від російських, і являють собою емпіричні залежності, та розраховуються для кожного типу масиву в кожному окремому випадку індивідуально. Встановлено, що найбільш популярною і рейтинговою системою для оцінки вибуховості гірських порід за кордоном є геомеханічна класифікація Д.Х. Лабшіра (MRMR). Показано, що закордонні автори, при складанні класифікацій, роблять акцент не лише на фізико- механічних показниках гірських порід (щільності, тріщинуватості, межі міцності на стиск і розтяг і т.д.), але й на гірничотехнічних (лінія найменшого опору, діаметр та глибина свердловини, висота забою і т.д.), що визначає суттєву достовірність розрахунку параметрів буропідривних робіт. Наукова новизна. Представлена робота є першим кроком до розробки єдиної перехідної класифікації від російських шкал за вибуховістю до аналогічних закордонних методичним практикам в частині вибуховості гірського масиву. Практична значимість полягає в можливості швидкого переведення однієї класифікації за вибуховістю в іншу. Результати роботи рекомендується використовувати при проектуванні буропідривних робіт на всіх типах родовищ корисних копалин, а також у навчальному процесі.

Цель. Совершенствование классификации горных пород по взрываемости на основе детального анализа особенностей существующих российских и зарубежных рейтинговых классификаций. Методика. Применен комплексный методический подход, включающий сопоставление размеров гранулометрических фракций, определяемых по отечественным и зарубежным стандартам; сбор и обработка информации о существующих классификациях определения трудности взрываемости горных пород; составление сопоставительной классификации рассматриваемых классификаций или методик. Результаты. Рассмотрены отечественные и зарубежные классификации горных пород по взрываемости. При сравнении отечественных классификаций в части трудности разрушения горного массива (взрываемости) была построена сопоставительная таблица, в которой между собой сопоставляются наиболее популярные классификации горных пород. При анализе зарубежного опыта составления классификаций горных пород по взрываемости было выявлено, что их методы несколько отличаются от российских, и представляют собой эмпирические зависимости, и рассчитываются для каждого типа массива в каждом отдельном случае индивидуально. Установлено, что наиболее популярной и рейтинговой системой для оценки взрываемости горных пород за рубежом является геомеханическая классификация Д.Х. Лабшира (MRMR). Показано, что зарубежные авторы, при составлении классификаций, делают акцент не только на физико-механические показатели горных пород (плотность, трещиноватость, пределы прочности на сжатие и растяжение и т.д.), но и на горнотехнические (линия наименьшего сопротивления, диаметр и глубина скважины, высота забоя и т.д.), что определяет существенную достоверность расчёта параметров буровзрывных работ. Научная новизна. Представленная работа является первым шагом к разработке единой переходной классификации от российских шкал по взрываемости к аналогичным зарубежным методическим практикам в части взрываемости горного массива. Практическая значимость. Заключается в возможности быстрого перевода одной классификации по взрываемости в другую. Результаты работы рекомендуется использовать при проектировании буровзрывных работ на всех типах месторождений полезных ископаемых, а также в учебном процессе.