Перспективи використання окатків в якості заповнювача для особливо важких бетонів

Abstract

З усіх радіоактивних випромінювань найбільшою проникаючою здатністю володіють γ-випромінювання і нейтрони. Здатність матеріалу поглинати γ-випромінювання пропорційна його густині (щільності). Саме тому максимально висока густина (шільність) – головна особливість таких бетонів, яка досягається використанням у ролі великого заповнювача металевих руд або металевого скрапу. Технологія виробництва окатків дозволяє отримувати фракціонований матеріал кулястої форми з дрібнодисперсних матеріалів, що містять в своєму складі залізо. До теперішнього часу ця технологія найчастіше використовується при виробництві залізорудних окатків для чорної металургії [1]. Металізований окаток складається з заліза приблизно на 60 – 68%. Застосування окатків, отриманих з дрібнодисперсних відходів (шламів і шлаків), та окатків, які є безпосередньої продукцією гірничо-збагачувальних підприємств, дозволить розширити спектр будівельних матеріалів і перевести відходи в ресурси або отримати матеріали з удосконаленими властивостями (щодо радіаційного захисту, зокрема), що є актуальним завданням для промислових регіонів України (зокрема, Дніпропетровської області та міста Кам'янське)