Mining under the early metal in the context of Kartamysh ore occurrence of Ukrainian Donbas

Abstract

Purpose is to identify process engineering of mining under the Late Bronze age (18th-13th centuries BCE) in the context of copper deposits in the Eastern Ukraine. Among other things, it concerns analysis of manufacturing artifacts (i.e. ore production and preparation) in Kartamysh archeological area within the copper-ore territory of Bakhmut basin of Donbas. Methods. Following methods have been applied: a comparative historical method supported by typological archaeological approach; statistical procedures; engineering and geological methods to determine extraction volumes and evaluate copper ore extraction from the mines in Kartamysh archaeological area as well as structural and technologic analysis; functional and typological analysis; traceological analysis; experimental modelling; and carbon dating. Findings. Analysis of the specialized mining artifacts in Kartamysh archaeological area as well as mining artifacts within other copper-ore deposits in Bakhmut basin, extracted actively under the Late Bronze age, has made it possible to consider newly a number of important issues connected with process engineering of mining, specialization and labour division of ancient miners as well as evaluate significance of Donbas copper mines for the system of metal production development in the Eastern Europe of the second millennium BCE. Originality. Analysis of Kartamysh archaeological area, where the majority of business performance objects are connected with mining, has helped the authors consider specialization of the industrial systems (i.e. different-purpose mine workings, various mining tools, and areas to prepare ore) right from the viewpoint of the production method. Since similar situation is typical for other Donets complex artifacts, being involved in scientific terminology as the mining and smelting one, it would be more reasonable to represent it as Donets ore mining system owing to its specialization in the integrated copper ore extraction and preparation. Practical implications. The research results develop the history of mining science and engineering inclusive of ancient mining history in the Eastern Ukraine. They may be applied to train mining experts and in the process of creation of museum exhibitions (looking ahead, creation of Kartamysh skansen) while synthesizing technical and humanitarian aspects of engineering activities.

Мета. Виявлення особливостей технології та організації гірничого промислу в епоху пізньої бронзи (XVIII-XIII ст. до н.е.) на мідних родовищах Східної України, зокрема – аналіз пам’яток виробничої діяльності (видобутку і збагачення мідної руди) Картамиського археологічного мікрорайону на міднорудній території Бахмутської улоговини Донбасу. Методика. Використовувались наступні методи дослідження: порівняльно-історичний метод, підсилений типологічним методом археології, статистичні методи, інженерно-геологічні методи визначення обсягів гірничих робіт і оцінки видобутку мідних руд в копальнях Картамиського археологічного мікрорайону, а також методи структурно-технологічного й функціонально-типологічного аналізу, трасологічного аналізу, експериментального моделювання та радіовуглецевого датування Результати. Вивчення спеціалізованих пам’яток гірничого промислу Картамиського археологічного мікрорайону, а також пам’яток гірничодобувної діяльності на інших мідних родовищах Бахмутської улоговини, що активно розроблялися в епоху пізньої бронзи, дозволило по-новому розглянути низку важливих питань, пов’язаних з організацією і технологією гірничого промислу, спеціалізацією і розподілом праці давніх гірників, оцінити значення мідних копалень Донбасу в системі металовиробництва Схід-ної Європи II тис. до н.е. Наукова новизна. Дослідження пам’яток Картамиського археологічного мікрорайону, де основна кількість об’єктів виробничої діяльності пов’язана з гірничим промислом, дозволило розглянути спеціалізацію давніх виробничих комплексів (гірничих виробок різного призначення, різноманітних гірничодобувних знарядь, технологічних майданчиків збагачення руд). Оскільки аналогічна ситуація простежується і на інших пам’ятках Донецького центру, що увійшов до наукового обігу як гірничо-металургійний, коректнішим представляється назвати його Донецьким гірничорудним центром пізньої бронзи, оскільки він спеціалізувався переважно на видобутку й переробці мідних руд. Практична значимість. Результати роботи розвивають історію гірничої науки і техніки, зокрема давню історію гірництва на Сході України. Вони можуть бути використані для підготовки фахівців гірничого профілю, для створення музейних експозицій (у перспективі – створення скансена Картамиш) і синтезуватимуть технічні та гуманітарні аспекти інженерної діяльності.

Цель. Выявление особенностей технологии и организации горного промысла в эпоху поздней бронзы (XVIII-XIII вв. до н.э.) на медных месторождениях Восточной Украины, в частности – анализ памятников производственной деятельности (добычи и обогащения медной руды) Картамышского археологического микрорайона на меднорудной территории Бахмутской котловины Донбасса. Методика. Использовались следующие методы исследований: сравнительно-исторический метод, подкрепленный типологическим методом археологии, статистические методы, инженерно-геологические методы определения объема горных работ и оценки добычи медных руд в рудниках Картамышского археологического микрорайона, а также методы структурно-технологического и функционально-типологического анализа, трасологического анализа, экспериментального моделирования и радиоуглеродного датирования. Результаты. Изучение специализированных памятников горного промысла Картамышского археологического микрорайона, а также памятников горнодобывающей деятельности на других медных месторождениях Бахмутской котловины, активно разрабатываемых в эпоху поздней бронзы, позволило по-новому рассмотреть ряд важных вопросов, связанных с организацией и технологией горного промысла, специализацией и разделением труда древних горняков, оценить значение медных рудников Донбасса в системе развития металлопроизводства Восточной Европы II тыс. до н.э. Научная новизна. Исследование памятников Картамышского археологического микрорайона, где основное количество объектов производственной деятельности связаны с горным промыслом, позволило авторам именно в этом виде производства рассматривать специализацию производственных комплексов (горных выработок различного назначения, разнообразных горнодобывающих орудий, технологических площадок обогащения руд). Поскольку аналогичная ситуация прослеживается и на других памятниках Донецкого центра, вошедшим в научный оборот как горно-металлургический, более корректным представляется называть его Донецким горнорудным центром, поскольку он специализировался на комплексном производстве по добыче и переработке медных руд. Практическая значимость. Результаты роботы развивают историю горной науки и техники, в частности древнюю историю горного дела на Востоке Украины. Они могут быть использованы для подготовки специалистов горного профиля, использованы при создании музейных экспозиций (в перспективе – создания скансена Картамыш) и будут синтезировать технические и гуманитарные аспекты инженерной деятельности.