До питання про буріння свердловин із застосуванням ефекту гідравлічного руйнування
Abstract
Метод гідравлічного руйнування (у тому числі при бурінні свердловин) – це процес дезінтеграції гірського масиву струменем рідини, що витікає зі спеціальної насадки під тиском (має назву «гідромоніторний струмінь»). Причому розрізняють такі види руйнування: розмив (відноситься до незв'язних або слабозв'язаних порід), відбивання (характерно для монолітних порід) та різання (притаманне монолітним міцним породам) [1]. Розмив і відбивання (з утворенням гідросуміші) здійснюються гідромоніторними струменями тиском до 20 МПа, а різання – струменями тиском понад 30-50 МПа. До основних типів корисних копалин, що видобуваються методами гідравлічного руйнування належать торф, вугілля, пісок, гравій, м’які бокситові руди, марганцеві пухкі руди, фосфорити, осадові родовища урану, а також розсипні поклади та ін.