Рецензія на монографію Л. М. Кулакевич «Жанрові стратегії української авантюрно-пригодницької прози першої третини ХХ століття»
Короткий опис(реферат)
Протягом ХХ століття українське літературознавство було зосереджене на творах так званого «великого канону», куди потрапляли насамперед ідеологічно виважені тексти. Відповідно, про ґрунтовне і різноаспектне вивчення української авантюрно-пригодницької літератури годі й говорити. Актуальність дослідження Людмили Кулакевич є очевидною й зумовлена необхідністю цілісного осмислення авантюрно-пригодницької літератури першої третини ХХ століття як невіддільної частини українського літературного процесу. Л. Кулакевич починає своє дослідження із систематизації наукових визначень, критичних праць і рецензій на авантюрні та пригодницькі твори й осмислення теоретичних аспектів понять «авантюрний / пригодницький роман / жанр / проза / література», у результаті чого пропонує свої уточнені визначення таких дискурсивних термінів, як пригода, авантюра, авантюризм / пригодництво,
пригодницький твір, авантюрний твір, авантюрно- пригодницький твір. Свої дефініції авторка ілюструє всесвітньо відомими художніми текстами
і фільмами.