Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/161970
Назва: Автоматизація процесу керування виробництвом яблучного соку
Автори: Дмухівський, Мирослав
Ключові слова: СІК, ПАСТЕРИЗАТОР, ВИТРАТИ ПЕРЕГРІТОЇ ПАРИ, ТЕМПЕРАТУРА, ДАТЧИК, ЗАСУВКА, СИНТЕЗ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ, ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ
Дата публікації: 2022
Видавництво: НТУ «Дніпровська політехніка»
Бібліографічний опис: Дмухівський М. І. Автоматизація процесу керування виробництвом яблучного соку : кв. роб. … бакалавра зі спец. 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» / Дмухівський Мирослав Ігорович. – Д.: НТУ «ДП», 2022. – 96 с.
Короткий огляд (реферат): Об'єкт розробки – система автоматичного керування процесом виробництвом яблучного соку. Об'єкт дослідження – пастеризатор яблучного соку типу TG˗UHT. Предмет дослідження – здійснити структурну і параметричну ідентифікацію та визначити математичну модель об'єкта. Підсистема керування має підтримувати задану температуру пастеризованого яблучного соку в межах діапазону температур 90...110 °С завдяки регулюючим можливостям витратам перегрітої пари. Тиск перегрітої пари може змінюватись в межах 1,45…4,7 кг/см2 а в витрати перегрітої пари можуть змінюватись в межах 0,9…1,7 кг/с. Тиск соку на виході з пастеризатора 5,5…6,5 кг/см2. Номінальні значення параметрів пастеризації яблучного соку залежить від поточних технологічних параметрів розливу яблучного соку. Джерелом перегрітої пари є парогенератор, який входить до складу базового технологічного обладнання. Парогенератор має автоматичну підсистему керування. З метою побудови підсистеми керування за обраним каналом керування, було проведено активний експеримент для визначення параметрів передавальної функції об’єкту керування – пастеризатору TG˗UHT. Для цього було обрано один із головних каналів - «витрати перегрітої пари → температура пастеризованого соку». Виходячи з отриманих результатів можливо зробити висновок, що модель відповідає об’єкту керування, та може бути використана для подальшої розробки підсистеми керування. Подальше вдосконалення моделі можливе у рамках більш детального аналізу впливів збурення, та модифікації програмного коду з метою підвищення швидкодії. Отримана модель може бути використана для розробки програмного забезпечення підсистеми керування.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/161970
Розташовується у зібраннях:2021-2022 навчальний рік

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
03_151-18-1_Дмухівський_М_І_-_ОПЗ (1).pdf3,31 MBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.