У монографії викладено результати експериментальних досліджень напружено-деформованого стану основних вантажонесучих елементів кріпи- льної та охоронної систем виїмкових виробок, що повторно використовують- ся, в умовах проведення і підтримання у тонкошаруватому масиві слабких порід шахт Західного Донбасу. Виконано аналіз структурних перетворень надвугільної товщі порід і розроблено механізм навантаження кріпильної системи виїмкових виробок при зміцненні їх покрівлі комбінацією сталеполі- мерних і канатних анкерів. Встановлено закономірності впливу геомеханіч- них факторів на напружений стан приконтурних порід і кріплення гірничих виробок, а також розроблено методику розрахунку раціональних параметрів комбінованої анкерної системи для зміцнення слабких порід склепіння виїм- кових виробок у зоні впливу очисних робіт.

Книга присвячена математичному моделюванню за допомогою сучасних комп’ютерних програм процесів взаємодії рамного, анкерного та рамноанкерного кріплення з породним масивом, що оточує підготовчу виробку. Для адекватного реальним умовам відображення усіх основних елементів геомеханічної системи «шаруватий масив-кріплення виробки» наведена низка заходів щодо моделювання і тестування існуючого шаруватого масиву, геометричних параметрів рамного кріплення з реальною конструкцією замка піддатливості, анкерного кріплення та міжрамного огородження. Усі розрахунки виконано по повній діаграмі деформування кожного елемента системи. Виконаний комплекс досліджень напружено-деформованого стану системи при різній структурі масиву та ступеня дії послаблюючих породу факторів. Також визначений стан системи при декількох варіантах сполучення анкерного та рамного кріплення, його номера СВП, форми виробки тощо. Обґрунтована багатофакторним обчислювальним експериментом та перевірена у шахтних умовах технологія побудови єдиної ресурсозберігаючої вантажонесучої системи з рамного та анкерного кріплення, яка характеризується саморегуляцією навантаження на окремі елементи. Монографія може бути корисною для наукових співробітників проектних і науково-дослідних інститутів гірничодобувної галузі, інженерно-технічних працівників шахт і виробничих об’єднань, а також студентів гірничих вищих навчальних закладів і факультетів.