Мова йде про Новослобідський козацький полк, що проіснував всього 11 років – з 1753 р. по 1764 р. Його існування, як правило, досі зазначалося у зв’язку з проблемою заселення Південної України та наступом царизму на запорозькі вольності, в тім числі й через поселення на пограниччях Запорожжя іноземців і утворення з них адміністративно-територіальних одиниць Нова Сербія та Слов’яносербія.

В статті на основі документів 20-30-х років XVIII ст. розглянуто процес заселення «Задніпров’я» вихідцями з Гетьманщини

В статті розглянуто погляди відомого бібліографа, видавця, літературного критика і громадського діяча М.Ф. Комарова на історичне минуле українського народу

Здавалося б, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко є однією з найвідоміших осіб української історії, чому прислужилися і народні легенди, і картина художника Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», і збережена могила легендарного козацького ватажка, і постійно розроблювана протягом двох століть тематика боротьби запорозького козацтва проти турецько-татарської агресії у ХVІІ ст., у подіях якої часто фігурує ім’я Івана Сірка. У другій половині ХХ ст. інтерес до постаті Івана Сірка був збуджений не дуже пристойною історією з перепохованням праху кошового отамана, яка розтягнулася на чверть століття. У зв’язку з підвищенням уваги суспільства до історії українського державотворення вже у наші часи виникла дискусія з приводу політичної ролі Івана Сірка в подіях другої половини ХVІІ ст., коли йшла боротьба за українську козацьку державність.

Арк.75. Перечневая табель полку Миргородского сотні Городиской коликое число в оной сотні по ревизии 1738 году іміетъся каких статей дворов а в тіх дворах хатъ а в хатах семей значит нижей

(Рецензія на кн.: Камеко В.Ф., Бінкевича В.В. Городок запорозьких козаків. Новий Кодак: Краєзнавчі нариси про пам’ятки Надпорожжя. – Дніпропетровськ: Пороги, 2007. – 171 с.) Не так давно фонд краєзнавчої літератури Придніпров’я поповнився цікавим виданням краєзнавців-аматорів В.Ф.Камеко та В.В.Бінкевича „Городок старинный Запорожский Самарь с перевозом”. Неординарність ефекту появи цієї книги в тому, що вона привернула увагу громадськості до важливої пам’ятки козацької доби, відомої пересічному мешканцю Дніпропетровська під назвою „Новобогородицька фортеця”. Вона стимулювала наукові розвідки кваліфікованих і авторитетних вчених-археологів Дніпропетровського національного університету на чолі з професором І.Ф.Ковальовою. Нині маємо перед собою збірку краєзнавчих нарисів тих же авторів. Вона включає в себе нариси про козацькі містечка Новий Кодак та Самарь, а також про Томаківську Січ і селітряний майдан біля с. Соколового. Головна увага краєзнавців приділена містечку Новий Кодак – одному з перших і найзначніших козацьких поселень в межах Запорозьких вольностей. Новий Кодак пройшов у своєму розвитку кілька історичних віх – як поселення біля перевозу через Дніпро, як розвинене козацьке містечко, що було центром найбільш заселеної Кодацької паланки, як адміністративний центр губернського міста Катеринослава до спорудження в ньому достатньої кількості будівель громадського і партикулярного призначення. Насамкінець, це містечко ввійшло до складу сучасного індустріального міста Дніпропетровська, зберігши свою назву в побутовому спілкуванні жителів міста та закріпивши її у назві мосту через Дніпро (Кайдацький). Використовуючи картографічний матеріал, опубліковані історичні джерела та літературу загалом з історії козацтва та, ближче історії Нового Кодака, В.Ф.Камеко і В.В.Бінкевич намагаються якомога детальніше простежити розвиток містечка, починаючи від першої згадки про нього у 1645 р. З історичними етапами зміни статусу містечка автори пов’язують і зони розширення його території, яких автори нараховують чотири: 1) 1645-1711 рр., коли існувало укріплене торгівельне містечко поблизу Кам’янської переправи через Дніпро; 2) 1734-1775 рр., коли тут була досить потужна фортеця, як і належало паланковому центру; 3) 1780-1791 рр., коли Новий Кодак фактично виконував роль губернського центру, одним із форштадтів якого йому належало стати після будівництва Катеринослава; 4) 1885-1913 рр., коли Новий Кодак перетворився у робітниче селище у зв’язку з виникненням поруч з ним Олександрівського металургійного заводу Брянського товариства (нині – завод ім. Г.І.Петровського).

Арк.75. Перечневая табель полку Миргородского сотні Городиской коликое число в оной сотні по ревизии 1738 году іміетъся каких статей дворов а в тіх дворах хатъ а в хатах семей значит нижей

Важливими економіко-статистичними джерелами для дослідження історії Гетьманщини XVIII ст. є компути та ревізії, які проводилися регулярно, починаючи з 90-х років XVII ст. Нещодавно нами було опубліковано «Компут і ревізію Миргородського полку 1723 р.» (Дніпропетровськ: НГУ, 2004). В Центральному державному історичному архіві України в м.Києві серед книг інших ревізій знаходиться книга перепису козацьких дворів Миргородського полку 1738 р. Вона добре збереглася, має обсяг 538 аркушів двостороннього тексту. Нам здалося цікавим порівняти дві названі книги, аби виявити зміни, що відбулися в складі козацького населення полку протягом 15 років. Тому розпочинаємо цю громіздку роботу з публікації ревізії козачих дворів Миргородської сотні.

Ревизия о дворовомъ числе козаковъ выборныхъ і подпоможчыковъ в сотні Хоролской учиненная по статямъ в какой кто состоят по своему імуществу і сколко в чиемъ дворі иміется хатъ а в хатахь семей такожь і о одинокихъ значить нижей 1738 году іюля 27 числа.