Мова йде про Новослобідський козацький полк, що проіснував всього 11 років – з 1753 р. по 1764 р. Його існування, як правило, досі зазначалося у зв’язку з проблемою заселення Південної України та наступом царизму на запорозькі вольності, в тім числі й через поселення на пограниччях Запорожжя іноземців і утворення з них адміністративно-територіальних одиниць Нова Сербія та Слов’яносербія.

Черговим результатом творчого співробітництва колективу видавництва «Темпора» і київської дослідниці О. Ковалевської стала поява ілюстрованого каталогу іконографії гетьмана І. Мазепи. За словами Авторки, «видання дозволить сучасному українцеві побачити багатоманітний образ гетьмана, створений переважно українськими мистцями ХХ та початку ХХI ст.»

В статті представлена генеалогія козацького роду Письменних

В статті представлена історія запорозької слободи, простежена доля її населення в зв’язку з поверненням Личкового поміщику С.В. Кочубею.

Впервые публикуется малоизвестный документ, составленный по поручению Коллегии иностранных дел Российской империи и содержащий ценные сведения о заселении и хозяйственном освоении Северного Приазовья донскими и запорожскими казаками в 1760-е гг., а также об организации пограничного карантинного контроля в регионе.

Стаття присвячена історії дніпровської громади лоцманів та історичним джерелам про них

На підставі вивчених архівних джерел, картографії, натурних досліджень та наукових праць розглянуто архітектурно-містобудівні особливості пам’яток культового зодчества колишнього поселення Романково, які не збереглися до нашого часу

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування й комплектування приватних джерельних зібрань українських «антикваріїв» другої половини XVIII – середини XIX ст. на основі аналізу їх наративів.

Стаття висвітлює практику використання норм Литовського Статуту, українського звичаєвого права у судових установах Катеринославського намісництва у 80-90-х роках ХVІІІ ст. Дослідження ґрунтується на матеріалах Державного архіву Дніпропетровської області.

Розглянуто інформаційні можливості «Відомості про козаків на форпостах» 1736 р. щодо історії межиріччя Орелі та СамариXVIII ст. Наведено фрагмент документа