Семирівнева людина як основа розуміння здоров’я

Криза здоров’я поглиблюється через відсутність цілісного бачення людини, що вимагає переосмислення підходів до цілісного здоров’я, виходячи за межі середньовічного уявлення про єдність духу, душі та тіла, яке, проте, залишається актуальним і донині. Глибше розуміння цілісної сутності людини та її здоров’я можна знайти в семирівневій системі, згадки про яку зустрічаються в давніх східних традиціях. У західній культурі концепція семирічності також присутня у працях середньовічних містиків, зокрема німецького мислителя Якоба Бьоме. Метою цієї статті є аналіз семи якостей Духа, описаних Бьоме як його емпіричний досвід пізнання Бога, що може слугувати основою для концепції семирівневої структури людини та її здоров’я. Аналіз божественних якостей, описаних Бьоме, таких як холод, тепло, гіркота, солодкість, кислість і солоність, показав, що окремо, за певних умов, вони можуть спричиняти захворювання людини. Сім різновидів Духа, класифікованих Бьоме, об’єднують первинні якості у гнучкі, змінювані текучі групи, які формують певні стани і можуть слугувати основою для структуризації семирівневої людини. Кожна з цих семи якостей має власну структуру: кожна наступна вбирає і ґрунтується на попередній. Три перші якості відповідають земному прояву людини у фізичній, емоційній та діяльній сферах життя. Четверта якість має двоїсту природу і поєднує земне та небесне проявлення Духа, тоді як три вищі якості визначають вищу, духовну тріаду, що, ймовірно, відповідає тройственним вищим цінностям, що потребує додаткових досліджень. Аналіз творчості Бьоме також показав, що нижчі якості відображаються у вищих, будучи схожими на них і водночас протилежними. Така система може стати відправною точкою для подальших досліджень структури цілісності людини та її здоров’я, інтегруючи емпіричний досвід містиків і алхіміків у сучасний науковий контекст.