Деякі питання раціоналізації регламенту проведення ремонтно-відновних робіт в свердловинах

Abstract

Розгляд питань раціоналізації регламенту проведення ремонтно-відновних робіт у свердловинах пов’язаний з доволі гострою необхідністю переходу від формального виконання стандартних процедур до керованого, економічно обґрунтованого управління технічним станом кожної окремої свердловини [1]. У традиційній практиці регламент робіт для ремонтних і сервісних бригад часто описує лише послідовність технологічних операцій (проведення СПО, вилучення та спуск колон НКТ, обробка призабійної зони, ізоляційні роботи, гідророзрив, кислотні обробки тощо), однак недостатньо враховує індивідуальні особливості кожної конкретної свердловини, історію її експлуатації та прогнозний ефект від втручання. Раціоналізація регламенту передбачає, по-перше, чітку класифікацію типів ремонтно-відновних робіт (поточні, капітальні, ізоляційно-ремонтні, інтенсифікаційні) з прив’язкою до показників технічного стану й динаміки видобутку; по-друге, формування прозорих критеріїв прийняття рішення про доцільність того чи іншого виду ремонту на основі аналізу дебітів, обводнення, тисків, частоти відмов обладнання, оцінки залишкового ресурсу і прогнозованого додаткового відбору запасів.