Publication:
ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕЗУ УРОЛІТІВ ЖИТЕЛІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Loading...
Thumbnail Image

Date

Authors

Ішков, В.В.

Козій, Є.С.

Труфанова, М.О.

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Мінералогічний журнал

DOI

Research Projects

Organizational Units

Journal Issue

Abstract

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворюваність населення на сечокам’яну хворобу постійно зростає, причому кількість рецидивів такого захворювання стабільно тримається на рівні 70 %. Мета роботи — виявити деякі особливості онтогенезу уролітів із нирок мешканців Дніпропетровської області, насамперед пов’язані зі структурою і морфологією цих утворень. На підставі порівняльного аналізу морфологічних спостережень більш ніж 300 зразків ниркового каміння жителів Дніпропетровської області було встановлено, що серед них найпоширенішими є сфероліти і друзоподібні агрегати, а також їх комбінації. На поверхні сферолітових утворень зазвичай спостерігаються ділянки прикріплення до ниркових сосочків, а друзоподібні агрегати, як правило, формуються у вільному просторі ниркової миски. Отже, конкретні особливості морфології сечового каменю допомагають установлювати найсприятливіші області сечової системи для їх переважного формування у кожного пацієнта. Уроліти сферичної форми відрізняються зональною будовою. Зональну структуру формує чергування як істотно мінеральних і переважно органічних шарів, так і мінеральних шарів різного складу. У результаті мінералого-петрографічного дослідження сечового каміння у них виявлено 15 мінеральних видів, які переважно є уратними та оксалатними сполуками. Мономінеральні утворення рідкісні — менше 1 %. Різномасштабна мікроблочність і наявність включень органічної речовини — характерні особливості кристалів всіх встановлених мінералів. Центральна частина уролітів зазвичай представлена купченнями органічної речовини, що містить тонкодисперсну мінеральну складову. У роботі доведено, що такі властивості як забарвлення, розмір, форма і характер поверхні уролітів мешканців Дніпропетровської області є малоінформативними для встановлення їх переважного мінерального складу. Накопичення аналітичного матеріалу з онтогенезу сечового каменю, його структури і мінерального складу та його узагальнення з урахуванням медико-біологічних характеристик кожного пацієнта, геоекологічного стану регіону сприятимуть вирішенню важливого соціального завдання — запобігання поширенню і ефективного лікування сечокам’яної хвороби.

Description

Розмір, форма, мінеральний склад і будова уролітів мешканців Дніпропетровської області досить різноманітні. Найчастіше трапляються сфероліти і друзоподібні агрегати, а також їхні комбінації. На поверхні сферолітових утворень сечового каменю зазвичай спостерігаються ділянки прикріплення до ниркових сосочків. Друзоподібні агрегати, як правило, формуються у вільному просторі ниркової миски. У складі ниркового каменю за допомогою методів оптичної петрографії було встановлено наявність 15 мінеральних видів, серед яких переважають оксалатні та уратні сполуки. Мономінеральні утворення трапляються дуже рідко — менше 1 %. Центральна частина уролітів зазвичай представлена скупченнями органічної речовини, що містить тонкодисперсну мінеральну складову. Характерною особливістю всіх без винятку мінеральних індивідів є їхня різномасштабна мікроблочність і наявність включень органічної речовини. Такі характеристики як забарвлення, розмір, форма і характер поверхні уролітів мешканців Дніпропетровської області є малоінформативними для встановлення їх мінерального складу. Отже, досі чинна практика визначення складу уролітів за їхніми зовнішніми ознаками, яку застосовують урологи-практики, на підставі яких формується призначення медикаментозних і дієтичних рекомендацій, є науково не обґрунтованою й практично неприйнятною. Найімовірніше, саме такий підхід і призводить до великої кількості проявів рецидивів сечокам’яної хвороби.

Citation

Ішков В.В., Козій Є.С., Труфанова М.О. Особливості онтогенезу уролітів жителів Дніпропетровської області. Мінерал. журн. 2020. 42, № 4. C. 50-59. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.04.050

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By