Про важливість поняття хаосу та безструктурності у сучасному навчанні

Abstract

Шлях та розвиток будь-якого науковця чи вчителя починається з того, що цю людину спочатку навчають знанням та навичкам, які людство здобуло у минулому. Навчатися, як відомо, можна різними способами. Можна навчатися самостійно по книжкам, чи самому намагатися відкривати закони природи, але для більшості людей одним з найрезультативнішим методом є навчання з викладачами. Викладачі, звичайно, можуть не тільки передавати вже відомі знання, але й формувати науковий світогляд учня чи студента, а також вони можуть навчити самому процесу навчання та способам і методам наукової діяльності. Як люди придумують ідеї у яких є наукова новизна? Як навчити іншу людину техніці створення нових, нікому не відомих раніше ідей? Особливо гостро це питання постає в такій науці як теоретична фізика. Складність процесу створення нових ідей у теоретичній фізиці полягає в тому, що потрібно придумувати моделі явищ і об'єктів із мікросвіту, а більшість із них, як відомо, не мають аналогів у звичному нам макросвіті. Наприклад, електрон чи будь-яка інша елементарна частинка являються одночасно і частинками, і хвилями. А у нашому світі ми не маємо аналогічних об’єктів, які б можна було б побачити на власні очі. Звідси і складності у створенні моделей, бо людині дуже складно, якщо взагалі можливо, описати модель чогось, що навіть і приблизно не схоже ні на що із нашого повсякденного життя. Отже, перед викладачами постає дуже складне завдання: як навчити учня чи студента створювати такі моделі? У поміч в цій не простій справі можуть знадобитися не тільки конкретні методи, але й змінення фундаментальних концепцій сприйняття світу. Часто саме не адекватне сприйняття світу не дозволяє фізику теоретику створити якусь модель, яка б відповідала дійсності. Так стається тому, що всі відомі людству фундаментальні концепції сприйняття дійсності стосуються макросвіту, але у мікросвіті все інакше.