Публічне управління в системі протидії колабораційній діяльності в Україні

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі публічного управління та адміністрування за спеціальністю 281 – «Публічне управління та адміністрування» – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, 2025. Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-методологічному та практичному обґрунтуванню системи публічного управління у протидії колабораційній діяльності в умовах збройної агресії РФ проти України та тривалих гібридних загроз національній безпеці. У роботі комплексно проаналізовано понятійно-категоріальний апарат колабораціонізму, диференційовано його форми та ступені суспільної небезпеки, окреслено межі відповідальності органів публічної влади, механізми міжвідомчої координації, процедурні стандарти доказування та гарантії захисту прав людини. Значну увагу приділено побудові інституційного дизайну, що поєднує правові, організаційні та цифрові інструменти раннього виявлення, запобігання та протидії колаборації з урахуванням територіальної специфіки прифронтових і деокупованих громад, а також вимог політики реінтеграції. Вперше теоретично обґрунтовано адаптивну концепцію публічного управління у сфері протидії колабораційній діяльності, що інтегрує поліцентричне врядування, ризик-орієнтований підхід, принципи респонсивності та багаторівневе налаштування функцій держави до умов воєнного стану й післявоєнного відновлення. Удосконалено алгоритм адаптивного функціонування системи публічного управління, орієнтований на прозорість, підзвітність і адресність безпекових сервісів: від визначення критичних вузлів (енергетика, логістика, муніципальне управління) – до впровадження перехресного затвердження рішень, диференційованих 3 повноважень посад, систем обліку дій службовців, внутрішніх механізмів контролю та стандартизованих процедур зовнішнього аудиту. Розвинуто інструменти соціальної діагностики та сегментації суспільних установок щодо колабораціонізму (типології суспільних груп) для таргетування політик: залучення «стійкого ядра», адресна підтримка «груп виживання», посилення місцевих інституцій для «локальних прагматиків», баланс суворості й справедливості щодо «травмованих нетерпимих». Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of public administration and administration in the specialty 281 - «Public Administration and Administration» – National Technical University «Dnieper Polytechnic», Dnipro, 2025. The dissertation research is devoted to the theoretical, methodological, and practical substantiation of a public administration system for countering collaborationist activity amid the Russian Federation’s armed aggression against Ukraine and protracted hybrid threats to national security. The study provides a comprehensive analysis of the conceptual and categorical framework of collaborationism, differentiates its forms and degrees of social danger, outlines the limits of responsibility of public authorities, mechanisms of interagency coordination, procedural standards of proof, and guarantees of human rights protection. Considerable attention is paid to designing an institutional architecture that combines legal, organizational, and digital tools for early detection, prevention, 6 and counteraction to collaboration, taking into account the territorial specificities of frontline and de-occupied communities, as well as reintegration policy requirements. For the first time, an adaptive concept of public administration in countering collaborationist activity is theoretically substantiated – one that integrates polycentric governance, a risk-oriented approach, the principles of responsiveness, and multilevel tuning of state functions to wartime and post-war recovery conditions. The algorithm of adaptive functioning of the public administration system is improved, oriented toward transparency, accountability, and the targeting of security services: from identifying critical nodes (energy, logistics, municipal governance) to implementing cross-approval of decisions, differentiated office powers, logging systems for officials’ actions, internal control mechanisms, and standardized procedures for external audit. The study develops instruments of social diagnostics and segmentation of public attitudes toward collaborationism (typologies of social groups) to target policies: engaging the “resilient core,” providing targeted support for “survival groups,” strengthening local institutions for “local pragmatists,” and balancing severity and fairness toward the “traumatized intolerant.”