Обґрунтування та вибір електрообладнання підстанції.

Розробка енергетичних характеристик промислового підприємства

розробка системи керування розподілом енергії в системах з застосуванням відновлювальних джерел енергії

Дисертація присвячена виявленню закономірностей поширення письмових пегматитів Єлиіївського рудного поля Західного Приазов'я (УЩ), встановленню їх декоративних різновидів і визначенню критеріїв оцінки якості письмових пегматитів як каменесамоцвітної сировини. Письмові пегматити є джерелом рідкіснометалевої та рідкісноземельної мінералізації, п'єзокварцу та дорогоцінного каміння, служать основною сировиною для керамічної промисловості, а останнім часом широко використовуються в каменерізній та ювелірній галузях. Встановлено, що письмові пегматити Єлисіївського поля містять 8 декоративних різновидів, які приурочені до субвертикальних жил складної зональної будови і відрізняються за мінералого-петрографічним складом, ступенем досконалості та орієнтування іхтіогліптів кварцу, наявністю мінеральних включень та текстурним малюнком. Встановлено критерії оцінки якості письмового пегматиту: малюнок і колір зумовлені закономірними евтектичними зрощеннями мікрокліну та кварцу і впливом домішок заліза, титану, марганцю; поліровність залежить від фізичних властивостей мінералів (твердість і спайність), наявності включень і структури породи. В результаті досліджень виділено чотири сортові групи письмових пегматитів з урахуванням їх застосування в каменерізній промисловості. Встановлено, що вартість родовища «Балка Великого Табору» з урахуванням запасів декоративних пегматитів підвищується в 9,9 раза. Визначено напрями раціонального використання декоративних різновидів письмових пегматитів вивченого району. Встановлено закономірності локалізації та розподілу декоративних письмових пегматитів у межах Західноприазовського геоблоку Українського щита. Письмові пегматити за сукупністю геологічних характеристик, параметрів технологічної обробки та економічних показників являють собою новий вид нетрадиційної для України каменесамоцвітної сировини.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню ролі літолого-петрографічного, структурно-тектонічного, магматичного і метасоматичного факторів у формуванні кімберлітів району Муссенде. Вперше визначено закономірності просторового розподілу кімберлітових тіл. Встановлено, що головні петрографічні різновиди кімберлітів району досліджень складені кімберлітовими брекчіями, порфіровим кімберлітом, базальтоїдним кімберлітом, автолітовими брекчіями. Наявність автолітових брекчій, які утворилися внаслідок змішування декількох мантійних виплавок різних за складом диференційованих порід, що залягають на різних рівнях верхньої мантії, підтверджує високі перспективи алмазоносності вивчених кімберлітів. Встановлено, що кімберлітові трубки району Муссенде складені петрографічними різновидами порід діатремової та кратерної фацій, що в сукупності з характером пневматолітово-гідротермальних і гіпергенних перетворень, дозволяє віднести їх до слабоеродованих різновидів. Вивчено склад мінералів-індикаторів кімберлиту. У кімберлітах встановлено варіативність складу граната: від низькохромистих, характерних для еклогітових парагенезисів до високохромистих, характерних для лерцолітових і дуніт-гарцбургітових парагенезисів. У шліхових пробах відзначаються рідкісні знахідки алмазів, що свідчить про алмазоносність кімберлітових трубок у межах території досліджень. Алмази, виявлені в кімберлітах району Муссенде, мають форму ромбододекаедрів. Октаедричні і перехідні до ромбододекаедрічних форм характерні для площ поширення промислових родовищ. В районі Муссенде виявлено 14 кімберлітових тіл, які локалізовані в південно-східній частині концесії Ганго і в межах кімберлітового поля Лонго, що зумовлює високі перспективи алмазоносності території досліджень.

У дисертації вирішене актуальне наукове завдання встановлення закономірностей змінення складу та якості вугілля середнього карбону Лозівського вугленосного району з подальшими рекомендаціями щодо раціонального промислового використання вугілля. Встановлено, що за площею району, у вугіллі башкирського віку відбувається збільшення кількості мацеральної групи вітриніту з заходу на схід на тлі зменшення кількості мацеральної групи інертиніту і збігається з закономірностями його зміни, встановленими для вугілля нижнього карбону; для вугілля московського ярусу встановлена зворотна закономірність у зміні петрографічного складу. Визначені генетичні особливості складу і якості вугілля. Проведено класифікацію та кодифікацію згідно з діючими вітчизняними і закордонними стандартами. Надана оцінка технологічної придатності вугілля району досліджень.

У дисертації, на основі встановлених умов утворення морфогенетичних типів покладів, вирішено важливе наукове завдання по встановленню закономірностей просторового розповсюдження хромітового зруденіння екзогенного генезису. Визначена залежність якісно-кількісних показників від умов екзогенного рудоутворення, що дозволило виділити морфогенетичні різновиди покладів та мінералого-технологічні типи хромітових руд. Показано вплив ерозійно-денудаційних форм мікроландшафту поверхні кори вивітрювання на розповсюдження хромітового зруденіння та зміну кількісно-якісних показників. Встановлено, що найбільш промислово перспективними є приповерхневі охристо-нонтронітові горизонти ультрабазитової кори вивітрювання дуніт-гарцбургітової формації з плащеподібним заляганням руд. На основі комплексного вивчення умов залягання та розповсюдження екзогенних хромітових руд встановлено, що основними рудоутворюючими факторами є сприятливе поєднання ерозійно-денудаційного та акумулятивного режимів вивітрювання. Встановлено закономірне накопичення руди в верхніх частинах кори вивітрювання при її розмиві. Рудолокалізуючими структурами є ерозійні форми мікроландшафта та пологі схили. За показниками вмісту Cr 2 O 3 32–52%, Fe заг. 15–46% хромітові руди із кори вивітрювання є придатними для отримання феррохромних сплавів та виготовлення вогнетривких матеріалів. За рахунок сумісного знаходження хромітового та нікелевого зруденіння, запропоновано виділення нового генетичного типу комплексних хром-нікелевих родовищ. Згідно встановленим параметрам хімічного, мінералогічного та гранулометричного складу розроблена типізація екзогенних руд. На основі типізації зруденіння розроблені критерії пошуків та перспективної оцінки екзогенних хромітових руд Середнього Побужжя. Обґрунтовані пошуково-розвідувальні критерії та признаки на хромітове зруденіння Побужжя.

Валявкинське залізорудне родовище розташоване в Південному районі Криворізького басейну. До складу його продуктивної товщі входять четвертий, п'ятий і шостий залізисті горизонти саксаганської свити. Основні корисні копалини родовища – багаті гематитових руди, бідні магнетитові ру- ди ( магнетитові кварцити ) і бідні гематитових руди (гематитові кварцити). Поклади багатих руд до теперішнього часу відпрацьовані. Поклади магнети- тових кварцитів розробляються ГЗК «АрселорМітал Кривий Ріг» і є си-21 ровиною для виробництва залізорудного концентрату. Гематитові кварцити є продуктом вивітрювання магнетитових кварцитів, в даний час вивчаються як перспективна залізорудну сировину родовища. Поклади гематитових кварци- тів являють собою кору вивітрювання пластових тіл магнетитових кварцитів. Глибина її поширення досягає 500-550 м. Для покладів бідних гематитових руд характерна горизонтальна і вертикальна зональність. Горизонтальна зональність проявлена закономірною зміною в їх розрізах верств, складених наступними різновидами гематитових кварцитів (в напрямку від центру до периферії покладів) мартит–залазнослюдкові → залізнослюдко–мартитові → мартитові → дісперсногематит–мартитові → каолініт–мартит–дісперсно- гематітові. Основним чинником формування вертикальної зональності було загасання з глибиною дії агентів гипергенеза, що спричинило таку зміну зон (зверху донизу за розрізом): гетит–мартитова → мартитова → магнетит– мартитова → мартит–магнетитова. Остання характеризується поступовими переходами до незміненим магнетитових кварцитів. Гематитові кварцити являють собою практично бімінеральну залізорудну сировину. Рудоутворю- вальними мінералами є гематит і кварц. Другорядні мінерали – гетит, релі- ктовий магнетит, каолініт, гіпергенно змінені силікати (біотит, кумінгтоніт, хлорит). З урахуванням мінерального складу, структури, текстури руд, фізичних властивостей мінералів були вивчені способи виробництва з гематитових кварцитів високоякісного залізорудного концентрату, найбільш ефективним був визнаний гравітаційний, який забезпечує одержання концентрату з вмістом заліза 65-67 мас. %, при виході не менше 30%. Результати геологічних досліджень впроваджені у виробництво, ви- користовуються при якісній і кількісній оцінці покладів бідних гематитових руд, їх геолого-технологічному картуванні.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної проблеми обґрунтування ролі рудоутворюючих та рудоконтролюючих факторів у формуванні комплексу рудних формацій розшарованих інтрузивних масивів Українського щита і Приполярного Уралу, а також проведення рудно-формаційного аналізу вивчених рудопроявів та розробки критеріїв їхньої прогнозної оцінки. Розкрито особливості будови базит-ультрабазитових масивів, що досліджуються. Встановлено, що Південно-Білозерський масив являє собою розшаровану інтрузію базит-ультрабазитового складу. Виявлено, що породи Південно-Білозерського масиву відрізняються більш високим ступенем метаморфічного перетворення, в порівнянні з Олися-Мусюрським. До найбільш перспективних рудопроявів відносяться хризотил-азбест і тальк-магнезит (Південно-Білозерський масив), хромові руди (Олися-Мусюрський масив). Проведено класифікацію рудопроявів масивів, що досліджуються, та виділено 6 формаційних підтипів. За низкою ознак обґрунтовано розшаровану будову та інтрузивнно-магматичний генезис Південно-Білозерського масиву. Встановлено, що металогенічна спеціалізація і ступінь збереження рудних формацій в межах масивів, що досліджуються, зумовлені стадійністю постмагматичних перетворень порід і геотектонічним режимом. Основні закономірності розподілу рудопроявів масивів, що досліджуються, обумовлені геотектонічним, формаційним, петрохімічним, структурним, метаморфічним і геохронологічним факторами, які в свою чергу являються критеріями прогнозної оцінки розглянутих рудопроявів.

Мраморизованные известняки - одно из основных полезных ископаемых Крыма, используемых в различных отраслях промышленности (строительство, металлургия) и сельском хозяйстве. В настоящее время на территории Крыма разрабатывается 38 месторождений, 22 из которых представлены мраморизованными известняками, 16 - объекты по добыче пильного известняка-ракушечника. В зависимости от области применения различаются и промышленные кондиции, определяющие качество мраморизованных известняков. Химически чистые по составу мраморизованные известняки, с высоким содержанием оксида кальция и незначительным содержанием оксида магния и нерастворимого остатка, отвечают требованиям, предъявляемым к флюсовым известнякам. В цементной промышленности используются известняки с примесью глинистых веществ. Для строительства и камнеобрабатывающей промышленности наиболее ценными являются пестроцветные мраморизованные известняки, обладающие зеркальной полировкой и использующиеся в качестве облицовочного материала. При этом следует отметить, что наличие трещиноватости ограничивает возможности применения мраморизованных известняков многих месторождений Крыма в качестве облицовочного сырья. Наряду с этим, декоративные мраморизованные известняки представляют особый интерес как геммологическое сырье. Наиболее декоративными свойствами обладают коралловые и пейзажные пестроцветные разновидности. Однако, этот красивый, прочный, легкообрабатываемый поделочный камень еще мало используется в камнерезном деле. Из крымского пестроцветного мраморизованного известняка можно изготавливать различные изделия (вазы, шкатулки, письменные приборы, картины и т.д.). Вместе с тем, отсутствуют четкие критерии оценки качества данного крымского сырья, что непосредственно сказывается как на построении прогнозных моделей минеральных ресурсов, так и на минералогенических характеристиках месторождений верхнеюрских мраморизованных известняков, определяющих их ценность в качестве геммологического сырья. Решение практических задач возможно на основе фундаментальных исследований закономерностей распространения фациальных и декоративных разновидностей в пределах Горного Крыма. При этом главную роль, играют генетические реконструкции рифовых построек в верхнеюрский период, что очень важно для стратиграфии и корреляции комплексов карбонатных пород.