Окремі питання кримінологічної характеристики рецидивної злочинності осіб похилого віку

Abstract

Перебування в місцях позбавлення волі накладає певний відбиток на формування криміногенної особистості. Не випадково вважається, що виключно живильним середовищем для зміцнення кримінальної ідеології, наступності традицій кримінального світу і становлення на шлях рецидиву є місця позбавлення волі для неповнолітніх, які вчинили злочин вперше. Зв'язок між першими і повторними злочинами у багатьох рецидивістів зовсім очевидна, багато в чому вона обумовлюється раннім перебуванням їх в тюремних умовах, де їм були щеплені традиції і звичаї самого негативного характеру. У багаторічному спілкуванні з собі подібними вони переконалися, що такий спосіб життя їх цілком влаштовує, що якщо суспільство їх відкидає, то їх цілком приймають подібні до них. Далеко не кожна людина здатна на те, щоб неупереджено і по-новому поглянути на своє життя, особливо якщо це були довгі десятиліття. До речі, те, що рецидивісту похилого віку на схилі років здається пустощами, закон оцінює як серйозний злочин.