Універсальна психофізіологічна модель здоров’я: взаємозв'язок рівнів буття та фізичної системи людини

Abstract

Взаємодія духовних, психологічних і фізіологічних аспектів залишається одним з центральних питаннь сучасної науки. Дисгармонія у внутрішньому світі людини та у взаємодії з навколишнім середовищем призводить не тільки до соціальної кризи, а й до кризи здоров'я, що потребує філософського розгляду. Розуміння зв’язку між рівнями буття та фізіологією людини є ключовим для формування цілісного підходу до здоров'я, що має історичне коріння в онтологічних моделях людського існування і аксіологічних моделях. Сучасна наука розглядає холістичне здоров’я через синергетичну парадигму, яка потребує усвідомлення розвитку систем в контексті духовності, що розглядають О.Є. Висоцька, В.М. Копа, О.О. Осетрова, М.І. Романенко, А.О. Осипов, Т.М. Поплавська, Ю.О. Шабанова та інш. Історико-філософський аналіз від античності до ренесансного неоплатонізму обґрунтовував єдність матеріального і духовного, можливості самовдосконалення через наближення до абсолютниго духу, що відображено в працях Я. Бьоме, М. Шелера, Г. Гакена та інш.