Трансформація міністерства закордонних справ болгарії у посткомуністичний період

Abstract

Центральним органом виконавчої влади, що безпосередньо здійснює зовнішню політику Болгарії, є Міністерство закордонних справ. Воно, як зазначає Т. Іванов, «виконує ключове завдання «кухні» зовнішньої політики: готує проекти зовнішньополітичних рішень, проводить попередні переговори з погодження позицій і документів, отримує та передає офіційну та неофіційну інформацію, здійснює необхідну дослідницьку, кадрову та протокольну діяльність» [1, c. 52]. Самостійність міністерства і його роль у формуванні зовнішньої політики значно зросли після падіння комуністичного режиму у 1989 р. Раніше усі зовнішньополітичні рішення приймались керівними органами Болгарської комуністичної партії (БКП), а потім направлялись для виконання міністерствами та відомствами. Кадрова політика також перебувала у віданні партії: дипломати часто призначались на свої посади ЦК БКП, пропозиції міністра ігнорувались