Обгрунтування впливу суб’єктивних оцінок стейкхолдерів на вибір проєкту сталого розвитку підприємства

Abstract

В роботі обґрунтовано, що сталий розвиток підприємств в умовах післявоєнної відбудови України може бути забезпечений на основі досягнення балансу між інтересами стейкхолдерів та можливостями підприємства реалізовувати проєкти сталого розвитку. Запропоновано визначати груповий загальний інтерес стейкхолдерів підприємства, виражений у показниках вигод, які вони бажають отримати, та внесків, які вони готові зробити у проєкти сталого розвитку, методом кластерного аналізу. Доведено, що суб’єктивні оцінки стейкхолдерів щодо цінності для них того або іншого проєкту сталого розвитку підприємства впливають на вибір остаточного проєкту сталого розвитку, який відповідає можливостям підприємства. Це пов’язано з властивістю дискретності величин вигод та внесків у проєкти сталого розвитку підприємства, за допомогою яких задається груповий загальний інтерес стейкхолдерів. Показано процес зіставлення проєктів сталого розвитку, які представляють інтерес стейкхолдерів, з проектами, які відповідають можливостям підприємства, і описано науково-практичну задачу вибору фінального проєкту на основі балансу інтересів стейкхолдерів та можливостей підприємства. Проаналізовано етапи забезпечення сталого розвитку підприємства на основі врахування інтересів стейкхолдерів під час реалізації проектів у соціальній, економічній та екологічній сферах. Обґрунтовано, що вирішення завдання вибору проєктів сталого розвитку підприємства під впливом суб’єктивних оцінок стейкхолдерів доцільно вирішувати за допомогою методу нечітких множин.