Онтологічні аспекти філософії здоров’я з позиції причинного холізму

Питання здоров’я потребує філософського осмислення, що виходить з цілісного бачення людини і світу. Онтологія феномену здоров’я відображає постійну еволюційну зміну світоглядної позиції людства. З часів античності поняття здоров’я змінювалось від цілісності з Макрокосмосом в часи античності, розривом між тілом і духом в середньовіччя, повернення цілісності в епоху Відродження, механістичному погляді на людину в Новий час та потребує нового бачення цілісності в сучасності. Питанням філософії здоров’я займаються А.Антоновські, О.Біланов, В.Войтенко, О.Висоцька, Д.Донев, В.Копа, Т.Поплавська, М.Романенко, С.Тромбах та інш. На думку дослідників сучасне поняття здоров’я має три основні складові: фізичне, душевне та соціальне. Деякі автори (А.Антоновські, Д.Донєв) відокремлюють четвертий – духовний фактор здоров’я. Використовуючи в даному досліджені причинно-холістичній підхід ми можемо стверджувати, що духовний фактор не є окремої складовою здоров’я, а є екзистенційної вертикаллю соціального фактору здоров’я. Причинно-холістичний підхід до здоров’я дає нове визначення поняттям «здоров’я», «хвороба», «спосіб життя», основою яких стає потреба в досягненні завдання духу в певний час життя. Відсутність досвіду виконання завдання духу призводить до відсутності реалізації цього завдання в соціальної сфері, що призводить до душевного дискомфорту та через психосоматичний зв’язок формує порушення гомеостазу тіла і соматичні хвороби. Хвороба стає фактором, що змушує людину до пошуку шляхів досягнення завдання духу та стає партнером в духовному зростанні людини. Причинно-холістичний підхід до здоров’я потребує перегляду медицини з фокусування лікування хвороби на досягнення людиною духовних завдань, що можливо при причинно-холістичному підході до виховання людини, с фокусуванням на призначенні людини, що можливо в партнерстві з діяльністю психологів та працівників освіти.