Метеорологічні параметри як джерело похибок у визначенні положення ГНСС-пунктів

Abstract

Супутникові технології широко використовуються в геодезії та навігації. Незважаючи на оперативність та здатність працювати в різних погодніх умовах, вони можуть забезпечувати високу точність отримуваних результатів. Точність, обумовлюється різними похибками, величину яких мінімізують або усувають. Джерела похибок, які впливають на результати ГНСС-вимірювань можна поділити на три групи, а саме: пов’язані із: супутниками (неточність ходу годинника, зсув антени та зміна її фазового центру); середовищем поширення (вплив тропосфери та іоносфери, багатошляховість); приймачем сигналів (неточність годинника та зміни положення фазового центру антени). На розповсюдження в тропосфері електромагнітних коливань, які застосовують в ГНСС, суттєвий вплив мають метеорологічні параметри: температура, вологість і атмосферний тиск [1]. Зміна атмосферного тиску вздовж траєкторії сигналу супутника найменше змінює показник заломлення і швидкість цього сигналу, значний вплив має температура повітря і найбільше – зміни пружності водяної пари. Абсолютна вологість повітря – густина водяної пари в повітрі, (за своїм числовим значенням є близькою до пружності водяної пари) [2]. Основний акцент зроблений на тому як абсолютна вологість впливає на точність визначення положення пунктів за результатами відносних супутникових спостережень.