Державна політика і контроль у сфері землекористування

Abstract

Земельні ресурси України – найважливіша цінність, що є основою для сільського господарства, продовольчої безпеки та розвитку інфраструктури, тому держава і суспільство повинні контролювати ефективне землекористування. Важливим також є те, що нормативно-правові акти, що регулюють земельні відносини, мають чітку ієрархію, відповідно до якої Конституція України займає найвище місце, а всі інші акти – мають узгоджуватись з її положеннями. Земельний кодекс виступає базовим спеціальним актом, положення якого конкретизуються та доповнюються іншими нормативними актами. Така системність та їх взаємозв’язок забезпечують узгоджене функціонування державної земельної політики – від найменших процесів до автоматизації процедурних рішень.