Політика пам’яті як дієвий інструмент європейської інтеграції : кейс України

Abstract

Починаючи з 2007 р. євроінтеграційні процеси є визначальними у державному будівництві України – саме з цього часу, коли Європейський Союз й Україна ініціювали переговори щодо Угоди про асоціацію, наша країна встала на шлях повернення до європейської родини. І сьогодні, коли зі зброєю в руках український народ захищає свої засадничі цінності, свій цивілізаційний вибір, Україна очікує на статус кандидата в члени ЄС. Для України євроінтеграція – це не лише орієнтація на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку, яка передбачає модернізацію економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки (і перш за все на ринок ЄС), але і політична стратегія, яка спрямована на створення надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. Саме зближення з ЄС відповідає споконвічним чаянням українського народу, стимулює демократичний розвій України. Крім того, у воєнних реаліях сьогодення, членство в Європейському Союзі відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки, активізації співробітництва в боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом тощо.