Удосконалення стабілізації проектного положення підводних переходів газопроводів

Abstract

Зростання аварій на магістральних газопроводах, особливо на тих, що експлуатуються понад 40 років, зумовлене гідродинамічними, температурними та геодинамічними впливами, що підкреслює необхідність нових методів стабілізації підводних переходів для забезпечення безпеки та зменшення екологічних ризиків. Магістральні газопроводи є високоенергонасиченими спорудами лінійної форми, які взаємодіють з ґрунтовим середовищем, що має різноманітні фізико-механічні властивості [1, 2]. На одних ділянках ґрунт може бути пухким і піщаним, на інших – скельним чи болотистим, що ускладнює забезпечення стабільності розрахункового положення труб. Досвід експлуатації показує, що повна фіксація трубопроводу в природному ґрунті неможлива, оскільки вплив на ґрунт призводить до його розпушення, ущільнення чи зсувів, викликаючи переміщення труб у поздовжньому та поперечному напрямках [3, 4].