Картографічні джерела Запорозького ареалу в приватних архівах Південної України

Однією з невід’ємних складових в структурі джерельної бази з історії
козацьких поселень є картографічні джерела, в яких зафіксована у
просторовому вимірі територія Запорозьких Вольностей. Картографічні
матеріали належать до комплексного типу історичних джерел і, за визначенням
відомого джерелознавця С.О.Шмідта, являють собою одночасно писемні,
конвенціальні й зображувальні джерела [1]. Найбільшу цінність мають
оригінальні карти, атласи і плани, що були складені ще за часів існування
Запорозької Січі та у перший період по її скасуванню, коли відбувався
інтенсивний процес роздачі колишніх запорозьких земель у власність новим
господарям. Окрім друкованих (тиражованих) карт, значний масив
картографічних матеріалів того часу залишився в рукописному варіанті й, як
правило, в одному примірнику, що підвищує історичну цінність таких
картографічних матеріалів, які стають вже не тільки історичним джерелом, але
й історичною пам’яткою.
Картографічні матеріали, і в першу чергу карти і плани XVII –
поч. XІХ ст., на яких зафіксовані землі Запорозького ареалу, сьогодні
зосереджені головним чином в архівах, бібліотеках і музеях. Проте раніше
значна їх частина зберігалася в приватних архівах землевласників, а згодом і в
колекціях шанувальників запорозької старовини. Й тому виявлення
картографічних матеріалів в приватних архівах кінця ХІХ – поч. ХХ ст. є
актуальною проблемою у розробці джерельної бази у царині дослідження
історії запорозького козацтва і краєзнавчих студій. В цій статті увага
зосереджена на дослідженні приватних архівів Південної України кінця ХІХ –
початку ХХ ст. в межах передусім Катеринославської та Херсонської губерній,
з метою виявлення в них картографічних матеріалів Запорозького ареалу.
Основним джерелом у висвітленні цього питання була визначена творча
спадщина видатного дослідника запорозького козацтва академіка
Д.І.Яворницького (1855-1940): його монографії, статті і великий за обсягом
епістолярний комплекс (частина якого вже опублікована). Окрім того, до
аналізу залучені картографічна колекція, облікова документація і діловодний
архів Дніпропетровського історичного музею.