Значення принципу справедливості в системі принципів адміністративного судочинства

У статті 129 Конституції України закріплено основні конституційні засади судочинства, до яких належать: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов’язковість судового рішення [1]. Крім того у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (преамбула, стаття 6) закріплено такі основні принципи, що повинні застосовуватися і при здійсненні адміністративного судочинства:
1) верховенство права;
2) справедливий і відкритий судовий розгляд;
3) розгляд упродовж розумного строку;
4) незалежність і безсторонність суду;
5) публічність проголошення судового рішення [2]. Відповідно до Основного Закону у нормативно-правових актах можуть бути визначені інші засади судочинства, залежно від спеціалізації суду. Зокрема у Кодексі адміністративного судочинства України закріплено основні принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах, якими є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування усіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов’язковість судових рішень [3]. Оскільки принципи адміністративного судочинства, які закріплені в КАС України, є нормами прямої дії, вони можуть застосовуватися безпосередньо і не обов’язково у сукупності з визначеною нормою. Більше того варто підкреслити, що наведений перелік не є вичерпним. Діяльність адміністративного суду основана як на загальних принципах судочинства, так і на спеціальних принципах, які відображають виключно природу адміністративного судочинства. Традиційно до загальних принципів судочинства відносять принципи: верховенства права, законності, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін; диспозитивності, гласності та відкритості, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, обов’язковості судових рішень. Особливим принципом, притаманним лише адміністративному судочинству, є принцип офіційного з’ясування обставин у справі, або принцип офіційності, який зумовлено предметом адміністративної юрисдикції та завданням адміністративного судочинства.