Автоматизація процесу сушки керамічних блоків перед випалюванням

Abstract

Предмет дослідження: процес автоматизація процесу сушки керамічних блоків перед випалюванням. Об’єкт дослідження: система автоматичного управління процесом сушки керамічних блоків у тунельній сушарці. Мета дослідження: підвищити ефективність процесу виготовлення керамічних блоків за рахунок автоматизації подачі теплоносія. Основними методами дослідження використаними для досягнення поставленої мети були: аналіз літературних джерел, декомпозиція, аналітичний аналіз моделі. В роботі проаналізована технологічний процес, структура об’єкта управління та вимоги до його функціонування. На підставі чого сформовані вимоги до апаратного забезпечення системи управління її функціонування та дослідження об’єкта управління. Розроблено структурну схему системи управління на підставі котрої з урахуванням вимог технологічного процесу обрані датчики та виконавчі пристрої системи управління. За результатами аналізу вимог до функціонування системи управління, датчиків та виконавчих пристроїв обрано пристрій управління VIPA 214-2BS33 та його модулі. На підставі обраного апаратного забезпечення розроблено функціональну схему автоматизації системи управління та схему електричну принципову системи управління. На підставі аналізу технологічного процесу у графічному середовищі імітаційного моделювання Simulink, яке входить до математичного пакету MATLAB, запропоновані та розроблені аналітичні моделі, а саме: транспорту повітря, зміни температури датчика, та зміни температури повітря у сушильному тунелі. Використовуючи отримані моделі створено модель об’єкта управління, для підтримки оптимальної температури у тунельній сушарці. Ця модель об’єкта подалі буде використана для його дослідження та отримання нових закономірностей та розробки на їх підставі нових принципів та методів управління об’єктом, які дозволять підвищити ефективність його функціонування. Подальшим напрямком розвитку роботи є використання отриманої моделі об’єкту управління для його дослідження з метою отримання нових закономірностей та розробки на їх підставі нових принципів та методів управління об’єктом які дозволять підвищити ефективність його функціонування.