На даний час для зниження негативного впливу на навколишнє середовище, а зокрема атмосферне повітря, під час проведення вибухових робіт всі кар’єри переведені на емульсійні вибухові речовини (ВР), при підриванні яких в атмосферу викидається в 14 разів менше екологічно небезпечних речовин, ніж при використанні тротиловмістких ВР. На сьогоднішній день на залізорудних шахтах України досі в якості основних ВР використовуються тротиловмісткі аналоги. Після проведення вибухових робіт, пов’язаних з підземними гірничими роботами, відпрацьоване повітря з шахт викидається в атмосферу через вентиляційні стовбури без очищення, так як на сьогоднішній день не існує ефективного обладнання та очисних споруд для уловлювання і очищення газів, які видаються на поверхню в значних об’ємах. Залежно від розташування шахт і їх вентиляційних стовбурів, вихідний струмінь повітря, насичене екологічно небезпечними речовинами, негативно впливає на об’єкти навколишнього середовища, здоров’я населення і рослинність, що росте на прилеглій до підприємства території.

Діяльність гірничодобувних підприємств пов’язана зі значною техногенною трансформацією ґрунтів, а також розсіюванням і міграцією широкого спектру шкідливих речовин викидів як в зоні гірничого відводу, так і на прилеглих до неї територій. Для можливості подальшого господарчого застосування антропогенно порушених ґрунтів необхідною є оцінка їх екологічного стану щодо відновлення природного потенціалу й стабілізації цілого ряду якісних показників.

Месторождения природных газовых гидратов приурочены преимущественно к акватории Мирового океана, где сосредоточено порядка 98% их запасов и лишь 2% залегают в зоне вечной мерзлоты континентов. Поскольку Мировой океан – это совокупность всех морей и океанов, занимающих 361 млн км 2 , или практически 72% поверхности Земли, то становится очевидным, что гидраты углеводородных газов, запасы которых по самым пессимистичным оценкам мирового научного сообщества составляют 250 трлн м 3 , следует рассматривать как самый вероятный энергетический ресурс будущего.

Підземний видобуток вугілля за традиційними технологіями має недоліки, серед яких можна виділити значні втрати у вугільних ціликах. Практично на всіх шахтах Донбасу значна кількість запасів залишається невідпрацьованою в ціликах біля основних підготовчих виробок – похилів та бремсбергів з хідниками. Ці запаси повністю підготовлені до виймання. Але застосування традиційних технологій в даному разі неефективне через невеликі розміри ціликів та значні витрати на оснащення очисних вибоїв. Застосування бурошнекового виймання вирішує цю проблему. Метою роботи є визначення основних технологічних параметрів при відпрацюванні ціликів біля основних підготовчих виробок бурошнековою технологією.

Цель работы – оптимизировать технологические параметры эксплуатации угольных месторождений Западного Донбасса. Идея работы состоит в том, что степень взаимосвязи оборудования в составе механизированного комплекса приводится к обобщенному безразмерному значению. В качестве оптимизационных параметров очистного комбайна был принят уровень энергетических затрат.

Вывод илонакопителей действующих углеобогатительных фабрик из эксплуатации является в настоящее время актуальной технологической и экологической задачей. Пыление тонкодисперсных материалов на больших открытых поверхностях, и фильтрация технологической воды через основание приводят к загрязнению окружающей среды.

В настоящее время в связи с интенсификацией горных работ, возникает необходимость увеличения шахтных полей за счет прирезки запасов угля соседних шахт. В большинстве случаев в Западном Донбассе границами горных отводов шахт часто являются крупные дизъюнктивные нарушения, прирезка запасов угля приводит к необходимости пересечения выработками главного направления этих нарушенных зон.

Видобування залізних руд підземним способом переважно здійснюється за допомогою камерних систем розробки. ПрАТ «ЗЗРК» працює на базі Південно-Білозерського родовища і видобуває багаті залізні руди за допомогою камерної системи розробки із заповненням виробленого простору закладкою. Сутність даної системи полягає в тому, що відпрацювання запасів руди в поверсі проводиться навхрест простягання покладу очисними камерами першої і другої черги відпрацювання.

Підземна розробка родовищ закономірно супроводжується погіршенням гірничотехнічних умов підтримання виробок, що пов’язано як зі збільшенням глибини розробки, так і відносним послабленням порід внаслідок менш пропорційного зростання міцності оточуючих порід.

На протяжении 40 лет в технологическом процессе ЦОФ «Павлоградская» образовывались жидкие отходы, которые транспортировались в илонакопитель по трубопроводу на расстояние 8 км. По истечению данного периода емкость илонакопителя иссякла, что привело к невозможности его дальнейшего использования. Необходимо было изменить технологию обогащения фабрики и уйти от жидких отходов.