Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2014 році стало ключовим етапом у процесі європейської інтеграції нашої держави (Угода, 2014). Угода закріпила політичне асоціювання та економічну інтеграцію, передбачаючи адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС та впровадження всеохоплюючих реформ у багатьох сферах. Імплементація Угоди про асоціацію триває досі, охоплюючи понад триста правових актів acquis communautaire. Попри значні успіхи в децентралізації, цифровізації та створенні нових антикорупційних інституцій, реформи в судовій системі.

У XXI столітті кіберпростір став ключовою складовою безпекового середовища. Інформаційна безпека зазнає суттєвих трансформацій через розвиток технологій, появу нових викликів і загроз, а також через зміни у значенні інформації в сучасному світі. Зростання кількості кібератак на державні інституції, інфраструктуру та інформаційний простір, а також активне використання дезінформації й кібероперацій у гібридних конфліктах зумовлюють нагальну потребу формування ефективної політики кіберзахисту. Нині інформаційна сфера стала важливою частиною стратегічного планування міжнародних організацій, які формують стратегії та спільні заходи, спрямовані на протидію загрозам у сфері інформаційної та кібернетичної безпеки. НАТО як організація колективної оборони та одна з найвпливовіших міжнародних структур, відіграє ключову роль у формуванні глобальної архітектури безпеки в кіберпросторі, базуючи свій підхід до протидії викликам на демократичних принципах та нормах міжнародного права.

Сучасне міжнародне безпекове середовище перебуває у стані глибокої трансформації, що супроводжується поверненням конкуренції великих держав, зростанням інтенсивності гібридних та асиметричних загроз, а також ерозією усталених механізмів стримування. Ці процеси особливо гостро проявляються на східному фланзі, де війна росії проти України, зокрема повномасштабне вторгнення у 2022 р. остаточно зруйнувало ілюзію стабільності та продемонструвало актуальність традиційних форм міждержавного збройного конфлікту. У відповідь на стратегічну нестабільність НАТО змушена адаптувати свій оборонний підхід на 360: від концепту кризового менеджменту до моделі інтегрованого стримування. Трансформація НАТО, яка відпочатково була адаптацією до актуальних загроз, відтепер має бути відображенням глибшого перегляду функціональної спроможності Альянсу в контексті зміни балансу сил, зокрема у трансатлантичному вимірі.

Тема демократичної трансформації є надзвичайно актуальною для багатьох країн, зокрема для України, яка протягом останніх десятиліть перебуває на шляху переходу від пострадянської авторитарної системи до демократії. Демократична трансформація охоплює не лише політичні, а й економічні, соціальні та культурні зміни, що мають на меті створення більш відкритого, прозорого і підзвітного уряду, який служить інтересам громадян. Демократична трансформація  це процес переходу від авторитарного або напівавторитарного режиму до демократії, коли державні інститути, політична культура і громадські практики змінюються таким чином, щоб забезпечити більш широку участь громадян у політичному процесі, гарантувати основні права і свободи, забезпечити верховенство права і створити механізми підзвітності влади. Цей процес зазвичай супроводжується змінами в інституціях.

Інформаційна безпека є однією з найбільш актуальних та складних проблем у сучасному світі. Україна, яка прагне до європейської інтеграції, зазнає особливих викликів у цій сфері через внутрішні й зовнішні загрози, які вимагають комплексного та системного підходу до забезпечення інформаційної безпеки. Особливо зараз, в період овномасштабного вторгнення, інформаційний простір України зазнає різноманітних атак, дезінформації та фейків, що мають на меті повне руйнування довіри громадян до ЗМІ, влади та в загальному становлять велику загрозу для інформаційної та національної безпеки України в контексті інтеграції в ЄС. Для України, яка опинилась у центрі гібридної війни, побудова ефективного партнерства з Європейським Союзом у сфері інформаційної безпеки є питанням захисту національних інтересів, а для ЄС - способом укріплення безпеки в європейському регіоні.

У 2022 році відбулося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. З метою посилення та трансформування системи безпеки, Уряд України започаткував з міжнародними партнерами ряд проєктів, таких як Формулу миру, План перемоги та Гарантії безпеки. В контексті реалізації яких відбулося створення Коаліції охочих та почала обговорюватися можливість розміщення військових контингентів учасників коаліції в Україні. Особливого значення тема розміщення контингентів в Україні, як частини оборонної стратегії та співпраці європейських країн набула у 2025 році.

Євроінтеграція України є не лише зовнішньополітичним пріоритетом, а й також великим поштовхом до впровадження багатьох реформ, зокрема й в сфері безпеки та оборони. Реформи у секторі безпеки та оборони не лише посилюють обороноздатність держави, але й сприяють обміну досвідом з європейськими партнерами і дають можливість використати набутий досвід на практиці вже зараз, а також пришвидшують вступ України до ЄС. Хоча сфера безпеки та оборони не є провідним критерієм для вступу в союз, вона відіграє важливу роль, спираючись на спільні інтереси та взаємну зацікавленість сторін. Із моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 році Україна розпочала амбітну програму реформ, щоб прискорити економічне зростання та відповідати критеріям вступу до ЄС.