Шламосховище ТЕС – невід'ємна частина інфраструктури, яка може негативно впливати на навколишнє середовище. Контроль та управління необхідні для уникнення забруднення ґрунту, води, викиду шкідливих газів і загроз для природи і здоров'я. Дотримання екологічних стандартів та використання технологій очищення сприяє зменшенню негативного впливу шламосховища ТЕС. Придніпровська ТЕС має систему гідравлічного видалення золи та шлаків. Транспортування шлаків відбувається за допомогою шламопроводів. Золовідвал розділений на дві секції, з роботами з нарощування ярусів для збільшення ємності і строку експлуатації.

Золошлакові відходи утворюються при спалюванні твердого палива в топках теплових електростанцій при температурі 1200–1700 °С, являючи собою золу і шлак, які змішуючись пнемотранспортом подаються на золовідвали. На території України нараховується 25 потужних теплоелектростанцій (ТЕС) та значна кількість котелень, теплоцентралей і інших підприємств цієї галузі. Протягом року вони продукують близько 30 млн. т золошлакових відходів, котрі складають для країни значну екологічну проблему, у світі щорічно утворюється близько 700 млн. т золошлакових відходів.

Для виробництва електроенергії на теплоелектростанціях (ТЕС) використовують органічне паливо, в тому числі, вугільне, що призводить до утворення золошлакових відходів (ЗШВ). Проблема утилізації цих відходів є актуальною, особливо для України. Щороку в Україні утворюється близько 7 млн т відходів теплової генерації. Загальний обсяг накопичених відходів ЗШВ станом на 2020 рік становить понад 360 млн т, а за найскромнішими підрахунками до 2035 року цей показник може становити понад 415 млн т.