Під освоєнням свердловин розуміють комплекс робіт із фізикохімічного впливу на пласт з метою отримання з нього сталого промислового припливу нафти та газу. При освоєнні свердловини в експлуатаційну колону спускають насосно компресійні труби нижній кінець яких мають трохи вище інтервалу перфорації. Гирло свердловини обладнують фонтанна арматура, на бічних відводах якої розміщують штуцерні камери, а в кінці викидних лінії встановлюють трапну установку і ємність для виміру обсягів суміші, що надходить. Потім знижують тиск на вибої свердловини і створюють депресію на пласт, при якій пластова рідина починає надходити в свердловину і по колоні компресійні насосно труби на поверхню.

Для аналізу розподілу викиду та ущільнення на двох розломах, використовуються дані свердловини та лінії відсічення, згенеровані з 3D-моделі, за допомогою програмного забезпечення компанії «Petroleum Experts». Потім порівнюються зміни розподілу в часі на кількох графіках, перш ніж відновити модель за допомогою інструментів 3D Decompaction і 3D Move-on-Fault до кроку в часі, коли відбулося надходження вуглеводнів. Ця інформація використовується для розгляду взаємозв’язку між двома розломами та їх впливу на потік через розломи. Для розрахунку невизначеності в аналізі ущільнення розлому використовується моделювання Монте-Карло.

У рамках виробничого процесу на основі нафти здійснюється її попередня обробка з метою створення оптимальних умов подальшої переробки. Одним із важливих етапів є нагрівання нафти. Для цього використовується теплообмінник і теплові підігрівачі, які забезпечують досягнення заданої температури. На початку процесу нафта піддається попередньої обробки, а потім прямує до першого електродегідрататора. В електродегідратор, який здійснює прокачування нафти, вводиться деемульгатор для запобігання утворенню емульсій. Така дія спрямована на покращення продуктивності всього процесу.

Велика кількість установок електровідцентрових насосів працює в ускладнених умовах, що призводить до скорочення такого параметра як напрацювання на відмову. Наприклад, у свердловинах з високим вмістом піску міжремонтний період нижче в 5-10 разів, у корозійно-активних у 3-6 разів, з високим газовмістом у 1,5-4 рази ніж у свердловинах, у яких відсутні дані ускладнення. До основних ускладнюючих факторів належать: – солевідкладення на робочих органах насоса; – механічні домішки в рідині, що відкачується; – асфальтосмолопарафінові відкладення; – корозія обладнання; – наявність вільного газу;

Сучасна нафтова промисловість стикається з безліччю перешкод у розробці нафтових родовищ. Особливістю поточного етапу є складність видобутку нафти на родовищах, що призвело до того, що 43% ресурсів в експлуатованому фонді знаходяться в умовах, що ускладнюють видобуток. Серед головних причин відмови обладнання на родовищах можна назвати сольові відкладення, механічні домішки, асфальтосмолопарафінові відкладення (АСПО) та корозію занурювального обладнання. Але найбільш актуальною проблемою стає видобуток запасів нафти, що не вилучаються, де процес утруднюється внаслідок накопичення органічних солей, парафіну, утворення емульсій, механічних домішок і корозії.