В Україні продовжують загострюватись негативні явища в сфері державної молодіжної політики, які охоплюють майже усі сфери надання публічних послуг, зокрема в галузі освіти, охорони здоров’я, соціального захисту молоді і, особливо, професійної підготовки і працевлаштування, що призводить до погіршення демографічної ситуації, зниження якості та кількості робочої сили, «відтоку мізків» за кордон та свідчить про необхідність термінової зміни пріоритетів державної молодіжної політики, удосконалення її законодавчої бази, інструментів та заходів органів державної влади і місцевого самоврядування в рамах реалізації стратегії забезпечення національної безпеки.

У січні 2019 року було прийнято один з ключових законів у галузі соціального захисту населення – Закон України «Про соціальні послуги», яким визначено основні принципи, напрямки, категорії отримувачів, види та механізми соціальних послуг.

Державну молодіжну політику законодавчо визнано в Україні пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави. Вона здійснюється, з одного боку, в інтересах молодої людини, суспільства, держави, а, з іншого, з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Питаннями у сфері створення умов працевлаштування молоді займалися такі вітчизняні вчені, як В. Адамчук, Д. Акімов, Л. Білик, Д. Богиня, А. Вольська, Б. Генкін, О. Грішнова, М. Долішній, Л. Колишня, Г. Левчук, О. Пазюк, Л. Польовий, О. Пономарьова, Т. Соколова, І. Чистяков, В. Юрчишин та інші. На сьогоднішній день проблематика питань сприяння працевлаштуванню молоді не втратила своєї актуальності.

Створення сприятливого життєвого середовища та умов для реалізації прав і свобод людини значною мірою зумовлено рівнем регіонального розвитку. Зростаючі суспільні вимоги до результатів діяльності органів публічної влади знаходять яскраве відображення нарегіональному рівні управління. Особливе місце в регіональному розвитку займає молодь, що вимагає належного врахування її потенціалу та ролі в місцевому і регіональному житті.

Поняття «державна молодіжна політика» визначається як системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом. Вона здійснюється у законодавчій, виконавчій і судовій сферах, ставить за мету створення соціально-економічних, суспільно-політичних, організаційно-правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молодих людей, реалізації їх творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах нашої держави. Українська держава поставила собі за мету створити такі системні умови, які всебічно й широко сприяли б ефективному розв’язанню актуальних проблем молодого покоління.

Розвиток молоді є ключовим фактором розбудови майбутньої України, її конкурентоспроможності та успішності на світовій арені, а також від її активності, свідомості залежить подальший розвиток країни. Однак саме молодь є однією з найуразливіших категорій населення, що не має заощаджень, власного житла та інших матеріальних благ і тільки розпочинає трудову діяльність. Молодь вважається менш конкурентоздатною за рахунок відсутності досвіду і стажу роботи, але вона більшою мірою здатна сприймати нові ідеї та бути найкращим провідником і рушієм інноваційних перетворень.

У рамках діяльності Молодіжного партнерства між Європейською Комісією та Радою Європи у 2017 році було реалізовано дослідницький проект з картування освітніх та кар’єрних можливостей для молодіжних працівників. Дослідження проводилось на основі даних, зібраних у 41 країні Європи.

Розвиток державної молодіжної політики в Україні відбувається під значним впливом процесу євроінтеграції, що знаходить відображення в пріоритетах та змісті програмних документів, зокрема в державній цільовій програмі «Молодь України» на 2016 – 2020 роки та заходах, які реалізуються Міністерством молоді та спорту України, молодіжними громадськими організаціями.

В Україні державна молодіжна політика визнана пріоритетним напрямом діяльності держави. Забезпечення позитивної динаміки суспільних та економічних перетворень значною мірою визначається станом виховання, освіти, соціалізації покоління. Молодіжна політика має не тільки забезпечити адаптацію до існуючих умов, але й бути спрямованою на динамічні зміни в економічному, політичному, соціальному житті суспільства. Державна молодіжна політика в Україні була заснована Декларацією «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» та Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». Надалі її поступово доповнювали в таких Законах: «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про освіту», «Про зайнятість населення», «Про фізичну культуру іспорт», «Про туризм».