Запропоновано оцінювати якість підготовки крупного та дрібного машинних класів до гравітаційного збагачення показником ЕПМК, який враховує не тільки ефективність грохо-тіння Ег, але й ефективність зневоднення Ео і визначає мого як ЕПМК = 0,01 Ег · Ео. Встановлено аналітично і підтверджено експериментально (% похибки не більше 3%) залежність впливу ефективності підготовки крупного і дрібного машинних класів вугілля (ЕПМК) на ефективність їх збагачення гравітаційними методами (Еpm). При цьому підготов-ка машинних класів до збагачення здійснюється у вузлах підготовчого грохотіння та зне-шламлення рядового вугілля. Експериментальні дослідження впливу якості підготовки крупного і дрібного машин-них класів з рядового вугілля на ефективність їх збагачення відповідно у важкосередовищних сепараторах СКВ-32 і гідравлічних відсаджувальних машинах ОМ-18 здійснювалися в умовах ЦЗФ «Червоноградська». Підготовка крупного машинного класу здійснювалася на послідовній установці двох грохотів ГІСТ-72, дрібного – на нерухомих конусних грохотах ГК-1,5. Усього було проведено чотири комплексних опробувань даних операцій. Встановлено, що залежність Еpm = f(ЕПМК) має зворотньоекспененціальний характер: з збільшенням ЕПМК величини Еpm знижається і досягає свого мінімуму (20 кг/м3 при збага-ченні крупного машинного класу у важкосередовищних сепараторах і 40 кг/м3 при збагаченні дрібного машинного класу у гідравлічних відсаджувальних машинах) при ЕПМК→100%. Отримані залежності дозволяють обґрунтовувати вимоги до удосконалення техноло-гічних операцій: підготовчого грохотіння, знешламлення, збагачення крупного машинного класу у важкосередовищних сепараторах і дрібного машинного класу у гідравлічних відса-джувальних машинах.

Виконано порівняння нормативних та фактичних показників засмічення продуктів збагачення гідравлічних відсаджувальних машин некондиційними фракціями. Встановлено їх невідповідність.

Наведені результати техніко-економічного обґрунтування застосування процесу мокрої гвинтової сепарації для збагачення первинного вугільного шламу на ЦЗФ "Червоноградська".

Розглянуто питання якості магнетиту та впливу його фізико-механічних властивостей на ефективність важкосередовищного збагачення вугілля. Наведено втрати магнетиту з продуктами збагачення та визначені причини зростання цих втрат.

Наведені результати дослідження, розробки та створення технології гідравлічної відсадки з горизонтально-стаціонарним придонним шаром натурної постелі і показники її роботи на ЦЗФ "Пролетарська" на операції збагачення дрібного машинного класу рядового вугілля.

Запропонована технологія сухого збагачення рядового вугілля ТЗП-200 на основі пневмовіброгравітаційних сепараторів типу СісП-1,4-МПт, яка дозволяє знизити зольність вихідного матеріалу на 15-20%. Збагачення здійснюється трьома машинними класами: 13-50, 6-13 та 0-6 мм.

Наведено результати досліджень густини водного розчину хлористого цинку при виконанні фракційного аналізу вугілля, на підставі яких визначено його витрати на одне розшарування.

Наведені значення середніх фактичних показників засмічення продуктів збагачення пневматичних сепараторів, які рекомендуються у якості базових для розрахунків технології сухого збагачення вугілля.

Визначені середні фактичні показники взаємозасмічення продуктів збагачення пневматичних сепараторів за машинними класами та категоріями збагачуваності вугілля.

Наведено результати роботи дослідно-промислового збагачення вугілля ПСП "Шахта "Павлоградська" на установці сухого збагачення на базі пневматичного сепаратора FGX-6 ТОВ "Шахта "Садова". Встановлено, що збагачення частини вугілля (клас +80 мм – породовибірка, класи 25-80 мм і 10-25 мм – пневматичне збагачення, клас 0-10 мм – відсів)за щільністю 1500 кг/м3 приводить до зниження зольності товарної продукції шахти з 50,5% до 39,1%, за щільністю 1800 кг/м3 – з 50.5% до 42,9%. В першому випадку зольність відходів склала 71,0% з виходом 35,3%, у другому – 88,9% з виходом 16,0%.