Приведены данные исследований, показывающие, что формирование гранулометрического состава загрузки мельниц бесшарового измельчения с максимальным гранулометрическим параметром приводит к увеличению производительности мельниц до 30% за счет более эффективной их работы по измельчению исходного материала

Приведены результаты анализа состояния подготовки и обогащения машинных классов на углеобогатительных фабриках Украины.

Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугат осадительных центрифуг и разработка методики расчета качественно-количественных показателей их продуктов обезвоживания.

Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фильтрат дисковых вакуумфильтров на операции обезвоживания флотоконцентрата, среднего значения влажности осадка и коэффициента изменения зольности твердого в фильтрате по отношению к зольности исходного продукта. Метод исследований. Основным методом исследований является обобщение качественно-количественных данных гранулометрических составов продуктов обезвоживания угольного флотоконцентрата на дисковых вакуумфильтрах, работающих в различных производственных условиях.

В частині 1 даної статті була обґрунтована неможливість досягнення в умовах ВПЦ № 1 ЧАТ «Авдіївський КХЗ» вологи осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг на рівні 12%. В частині 2 розглянуто шляхи зниження вологи осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг типу «Декантер» до 12% за рахунок додавання до їх вихідного продукту зернис-тої присадки або застосування вібраційної сушильної установки ВСУ-6 для досушування їх осаду. Використання процесу флокуляції часток крупністю менше 0,1 мм дозволяє утворю-вати флокули у живленні осаджувально-фільтруючих центрифуг, крупність яких в 1,157 ра-зи перевищує крупність вихідного матеріалу, що збільшує середній діаметр його часток з 0,178 мм до 0,206 мм. Це дозволяє знизити вологість осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг з 15,5% до 13,2%. Але це значення вологи не відповідає вимогам ТЗ (12%). Застосування вібраційних сушильних установок типу ВСУ-6 забезпечує зниження воло-ги до 11,5%, що відповідає вимогам ТЗ. Сушінню підлягає увесь осад осаджувально-фільтруючих центрифуг за варіантом № А3 (175,8 т/год.) з вологою 15,5% і зольністю 9,0%. У цьому випадку відпадає потреба у вібраційних грохотах і згущувачах, але збільшується кі-лькість центрифуг з 4 до 6 штук. Крім того, необхідно предбати 20 вібраційних сушильних установок ВСУ-6. Таким чином, отримання вологи вугільного шламу на рівні 12% в умовах ВПЦ № 1 ЧАТ «Авдіївський КХЗ» не можливо механічним шляхом, можливо тільки при застосуванні сушки. Ключові слова: вугільний шлам, зневоднення, осаджувально-фільтруюча центрифуга, осад, волога, вимоги ТЗ.

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихідного матеріалу у підрешітний і між-решітний продукти нерухомих сит і вібраційних грохотів, середнє значення вологи надреші-тного і міжрешітного продуктів цього обладнання та значення коефіцієнтів зміни зольнос-ті міжрешетного і підрешітного продуктів. Усього використано 35 балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення дрі-бного концентрату, у т.ч. 17 – на нерухомих плоских, дугових і конусних ситах, 12 – на ру-хомих грохотах з одним ярусом сит, 6 – на рухомих грохотах з двома ярусами сит. Розмір отворів зневоднюючої поверхні 0,5-1 мм. При зневодненні на двоярусних грохотах, верхнє си-то має отвори 13 мм. При зневодненні дрібного концентрату на нерухомих ситах коефіцієнти вилучення кла-сів крупності у підситний продукт складають 0,685; 0,115 і 0,03 для класів відповілно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому середня волога надрешітного продукту 45%, а коефіцієнт зміни золь-ності підрешітного продукту – 1,583. При зневодненні дрібного концентрату на рухомих грохотах з одним ярусом сит кое-фіцієнт вилучення класів крупності у підрешітний продукт складають 0,82; 0,26; 0,065 і 0.020 для класів відповідно 0-1, 1-3, 3-6 і 6-13 мм. При цьому середня волога надрешітного продукту 19,6%, а коефіцієнт зміни зольності підрешітного продукту – 1,594. При зневодненні дрібного концентрату по рухомих грохотах з вдома ярусами сит кое-фіцієнти вилучення класів крупності у міжрешітний продукт складають 0,105; 0,415; 0,870; 0.685 і 0.095 для класів відповідно 0-1, 1-3, 3-6, 6-13 і 13-25 мм, у підрешітний продукт 0,860; 0,500 і 0,025 для класів відповідно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому середня волога для надрешітного продукту 7,5%, міжрешітного – 24,1%. Коефіцієнт зміни зольності для між-решітного продукту 0,650, для підрешітного – 1,5. Отримані результати рекомендуються для застосування при розрахунках якісно-кількісних і водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик маючих відповідні технологічні процеси. Ключові слова: дрібний машинний клас, гідравлічна відсадка, концентрат, зневоднення, сито, вилучення класів крупності, вихід, зольність.

Розглянута можливість застосування осаджувально-фільтруючих центрифуг типу «Декантер» для зневоднення вугільних шламових продуктів ВПЦ № 1 ЧАТ «Авдіївський КХЗ» до вологи 12% і зольності 12%. На зневоднення прямує чотири продукти: концентрат гідросайзерів, концентрат флотаційних машин, згущений продукт гідроциклонів ГЦ-710 та фільтрат осаджувально-фільтруючих центрифуг. Розглянуто чотири варіанти крупності вихідного продукту центрифуг: №А1 – серед-ній діаметр часток 0,135 мм; №А2 – 0,158 мм; №А3 – 0,172 мм; №А4 – 0,235 мм. У якості аналога для порівняння прийняті показники роботи осаджувально-фільтруючої центрифуги типу «Декантер» на ЗФ «Свято-Варваринська», де при середньо-му діаметрі часток зневоднюючого матеріалу 0,346 мм отримана вологість осаду 12%. На підставі порівняння гранулометричних складів вихідних продуктів по варіантам ВПЦ № 1 і аналога отримані значення вологи осаду по варіанту №А1 – 19,8%; №А2 – 16,9%; №А3 – 15,7%; №А4 – 13,5%. Отримані значення не забезпечують вимог ТЗ по зольності і волозі осаду. Найліпшим варіантом є варіант №А3, у якому зольність осаду буде 9%, що на 3% менше чим по вимогам ТЗ, а волога буде 15,7%, що на 3,7% більше чим по вимогам ТЗ. Таким чином, встановлено, що мета отримання в умовах ВПК № 1 ЧАТ «Авдіївська КХЗ» вологи осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг типу «Декантер»недосяжна, а вимоги ТЗ не є обґрунтованими.

Запропоновано оцінювати якість підготовки крупного та дрібного машинних класів до гравітаційного збагачення показником ЕПМК, який враховує не тільки ефективність грохо-тіння Ег, але й ефективність зневоднення Ео і визначає мого як ЕПМК = 0,01 Ег · Ео. Встановлено аналітично і підтверджено експериментально (% похибки не більше 3%) залежність впливу ефективності підготовки крупного і дрібного машинних класів вугілля (ЕПМК) на ефективність їх збагачення гравітаційними методами (Еpm). При цьому підготов-ка машинних класів до збагачення здійснюється у вузлах підготовчого грохотіння та зне-шламлення рядового вугілля. Експериментальні дослідження впливу якості підготовки крупного і дрібного машин-них класів з рядового вугілля на ефективність їх збагачення відповідно у важкосередовищних сепараторах СКВ-32 і гідравлічних відсаджувальних машинах ОМ-18 здійснювалися в умовах ЦЗФ «Червоноградська». Підготовка крупного машинного класу здійснювалася на послідовній установці двох грохотів ГІСТ-72, дрібного – на нерухомих конусних грохотах ГК-1,5. Усього було проведено чотири комплексних опробувань даних операцій. Встановлено, що залежність Еpm = f(ЕПМК) має зворотньоекспененціальний характер: з збільшенням ЕПМК величини Еpm знижається і досягає свого мінімуму (20 кг/м3 при збага-ченні крупного машинного класу у важкосередовищних сепараторах і 40 кг/м3 при збагаченні дрібного машинного класу у гідравлічних відсаджувальних машинах) при ЕПМК→100%. Отримані залежності дозволяють обґрунтовувати вимоги до удосконалення техноло-гічних операцій: підготовчого грохотіння, знешламлення, збагачення крупного машинного класу у важкосередовищних сепараторах і дрібного машинного класу у гідравлічних відса-джувальних машинах.

Виконано порівняльний аналіз показників роботі стрічкових і камерних фільтр-пресів на операції згущення та зневоднення рідинних відходів вуглезбагачувальних фабрик або їх флотовідходів. Вказано, що незважаючи на те, що капітальні та експлуатаційні витрати камерних фільтр-пресів відповідно у 2-3 і 3-4 рази більше стрічкових, тільки їх застосування здійснює повне замкнення водно-шламової схеми фабрики з отриманням транспортабельного автотранспортом осаду і технічної води. При цьому відпадає необхідність у мулонакопичувачах.

Виконано порівняння нормативних та фактичних показників засмічення продуктів збагачення гідравлічних відсаджувальних машин некондиційними фракціями. Встановлено їх невідповідність.