Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугат осадительных центрифуг и разработка методики расчета качественно-количественных показателей их продуктов обезвоживания.

Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фильтрат дисковых вакуумфильтров на операции обезвоживания флотоконцентрата, среднего значения влажности осадка и коэффициента изменения зольности твердого в фильтрате по отношению к зольности исходного продукта. Метод исследований. Основным методом исследований является обобщение качественно-количественных данных гранулометрических составов продуктов обезвоживания угольного флотоконцентрата на дисковых вакуумфильтрах, работающих в различных производственных условиях.

В частині 1 даної статті була обґрунтована неможливість досягнення в умовах ВПЦ № 1 ЧАТ «Авдіївський КХЗ» вологи осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг на рівні 12%. В частині 2 розглянуто шляхи зниження вологи осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг типу «Декантер» до 12% за рахунок додавання до їх вихідного продукту зернис-тої присадки або застосування вібраційної сушильної установки ВСУ-6 для досушування їх осаду. Використання процесу флокуляції часток крупністю менше 0,1 мм дозволяє утворю-вати флокули у живленні осаджувально-фільтруючих центрифуг, крупність яких в 1,157 ра-зи перевищує крупність вихідного матеріалу, що збільшує середній діаметр його часток з 0,178 мм до 0,206 мм. Це дозволяє знизити вологість осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг з 15,5% до 13,2%. Але це значення вологи не відповідає вимогам ТЗ (12%). Застосування вібраційних сушильних установок типу ВСУ-6 забезпечує зниження воло-ги до 11,5%, що відповідає вимогам ТЗ. Сушінню підлягає увесь осад осаджувально-фільтруючих центрифуг за варіантом № А3 (175,8 т/год.) з вологою 15,5% і зольністю 9,0%. У цьому випадку відпадає потреба у вібраційних грохотах і згущувачах, але збільшується кі-лькість центрифуг з 4 до 6 штук. Крім того, необхідно предбати 20 вібраційних сушильних установок ВСУ-6. Таким чином, отримання вологи вугільного шламу на рівні 12% в умовах ВПЦ № 1 ЧАТ «Авдіївський КХЗ» не можливо механічним шляхом, можливо тільки при застосуванні сушки. Ключові слова: вугільний шлам, зневоднення, осаджувально-фільтруюча центрифуга, осад, волога, вимоги ТЗ.

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихідного матеріалу у підрешітний і між-решітний продукти нерухомих сит і вібраційних грохотів, середнє значення вологи надреші-тного і міжрешітного продуктів цього обладнання та значення коефіцієнтів зміни зольнос-ті міжрешетного і підрешітного продуктів. Усього використано 35 балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення дрі-бного концентрату, у т.ч. 17 – на нерухомих плоских, дугових і конусних ситах, 12 – на ру-хомих грохотах з одним ярусом сит, 6 – на рухомих грохотах з двома ярусами сит. Розмір отворів зневоднюючої поверхні 0,5-1 мм. При зневодненні на двоярусних грохотах, верхнє си-то має отвори 13 мм. При зневодненні дрібного концентрату на нерухомих ситах коефіцієнти вилучення кла-сів крупності у підситний продукт складають 0,685; 0,115 і 0,03 для класів відповілно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому середня волога надрешітного продукту 45%, а коефіцієнт зміни золь-ності підрешітного продукту – 1,583. При зневодненні дрібного концентрату на рухомих грохотах з одним ярусом сит кое-фіцієнт вилучення класів крупності у підрешітний продукт складають 0,82; 0,26; 0,065 і 0.020 для класів відповідно 0-1, 1-3, 3-6 і 6-13 мм. При цьому середня волога надрешітного продукту 19,6%, а коефіцієнт зміни зольності підрешітного продукту – 1,594. При зневодненні дрібного концентрату по рухомих грохотах з вдома ярусами сит кое-фіцієнти вилучення класів крупності у міжрешітний продукт складають 0,105; 0,415; 0,870; 0.685 і 0.095 для класів відповідно 0-1, 1-3, 3-6, 6-13 і 13-25 мм, у підрешітний продукт 0,860; 0,500 і 0,025 для класів відповідно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому середня волога для надрешітного продукту 7,5%, міжрешітного – 24,1%. Коефіцієнт зміни зольності для між-решітного продукту 0,650, для підрешітного – 1,5. Отримані результати рекомендуються для застосування при розрахунках якісно-кількісних і водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик маючих відповідні технологічні процеси. Ключові слова: дрібний машинний клас, гідравлічна відсадка, концентрат, зневоднення, сито, вилучення класів крупності, вихід, зольність.

Виконано порівняльний аналіз показників роботі стрічкових і камерних фільтр-пресів на операції згущення та зневоднення рідинних відходів вуглезбагачувальних фабрик або їх флотовідходів. Вказано, що незважаючи на те, що капітальні та експлуатаційні витрати камерних фільтр-пресів відповідно у 2-3 і 3-4 рази більше стрічкових, тільки їх застосування здійснює повне замкнення водно-шламової схеми фабрики з отриманням транспортабельного автотранспортом осаду і технічної води. При цьому відпадає необхідність у мулонакопичувачах.

Розглянуто результати зневоднення відходів флотації на камерних та стрічкових фільтр-пресах на вуглезбагачувальних фабриках України.

Розроблено розрахункову схему інерційного вязкопластичного матеріалу, який знаходиться під дією гармонічної обурливої сили. На основі цієї схеми складено рівняння шару, що рухається по віброповерхні, рішення якого дозволило визначити швидкість ущільнення матеріалу на ситі зневоднюючого грохота.

Наведено результати досліджень щодо визначення порозності та вологи осаду, що знаходиться у мулонакопичувачах вуглезбагачувальних фабрик.

Запропоновано математичну модель кінцевої стадії процесу зневоднення на ситі віброгрохота, коли шар матеріалу характеризується в’язкопластичними властивостями.