Мета. Пошук методів і шляхів зниження енергоємності процесів видобутку та пере-робки корисних копалин. Методика досліджень. На основі аналізу існуючих конструкцій пневмоударних ма-шин запропонована їх модернізація, яка дозволяє знизити їх енергоємність. Результати досліджень. Теоретично доведено доцільність переходу на запропонова-ну конструкцію пневмоударника в заглибних перфораторах, пневмомолотках та інших пне-вмоударних машинах. Практична значимість. Це дозволяє за рахунок зниження витрати повітря в два ра-зи і підвищення ККД в 1,7 рази, при тієї ж продуктивності, знизити енерговитрати на по-чатковому етапі підготовки сировини до збагачення. Ключові слова: пневмоударні машини, буріння, ККД, термодинамічна параметри, ро-зрахунок.

На даний час спостерігається гострий дефіцит в обладнанні, фінансах і відсутності інвестицій в гірничорудну промисловість. В цей період все повинно бути направлено на підвищення надійності, довговічності роботи обладнання. Лазерна термообробка є одним із найбільш поширених методів лазерної технології. Успіхи застосування лазерного випромінювання для зміцнення, свердління та інших процесів в застосуванні до сталей і сплавів на основі заліза сприяли поширенню його при обробці і інших матеріалів. Темпи впровадження лазерів в металургійну і гірничорудну промисловість безпосе-редньо пов'язані з фізичними процесами, що відбуваються в матеріалах при лазерній обробці. Накопичено чималий обсяг експериментальних досліджень у даній області. Тим не менш, до цих пір немає достатньо точних фізико-математичних моделей і уявлень, що описують ці процеси. Для побудови моделей необхідно врахувати ряд великого числа параметрів: погли-нання і віддзеркалення лазерного випромінювання, поширення тепла в металах, нагрівання і плавлення матеріалу, структура, пористість, хімічний склад. У даній роботі наводяться в значній мірі експериментальні факти і результати впливу лазерного випромінювання на ріжучий інструмент різної технології виготовлення.

Вивчення характеру впливу термоциклічної обробки на показники міцності гірських порід, знання та цілеспрямоване використовування явищ, які виникають у гірських породах при різкому збросі температури, є актуальною задачею. Одними з головних гірничо-технологічних властивостей, характеризуючих опір руйнуванню гірських порід при поверх-невому шарі, є твердість і контактна міцність. У статті наведені результати експериме-нтальних досліджень міцності гірських порід, при різних умовах отримані порівнювальні графіки залежності змінювання міцності стекла і гірських порід від різності температур при нагріві – охолодженні. Аналіз отриманих даних показав, що при дослідженні зразків на тиск, вони зберігають достатньо високу несучу здатність навіть при порушенні їх щільною сіткою тріщин. Міцність по методу товчіння є менш чутливою к термоциклічній обробці зразків. Найбільше термоциклічна обробка впливає на показники ударного руйнування. В пер-спективі доцільно комплексно розглядати поведінку гірських порід при різкому охолодженні для врахування даного фактора при дослідженні та проектуванні різних гірничо-технологічних процесів.

Одним з найбільш енергоємних процесів видобутку і переробки корисних копалин є руйнування і подрібнення гірських порід. Розглянуто один із способів руйнування – лазерним джерелом випромінювання і дано математичне обґрунтування цього процесу.

У статті розглянуті питання термоциклічного зменшення міцності гірських порід при різних технологічних способах застосування. Показано, що розширення свердловин з діаметра 0,135 м до 0,5 м з попереднім ослабленням масиву різким охолодженням призводить до зниження енергоємності розширення до 3,3 рази при збільшенні швидкості проходки до 3,5 раз. Різке охолодження водою поверхневого шару породи, нагрітого тертям призводить, до зниження твердості гранодіориту до 2 разів. Наведено порівняльний аналіз ефективності термоциклічною впливу з плазмошарошечним і плазмовим руйнуванням. Показано, що охолодження в воді сильно нагрітих гірських порід є значним фактором разупрочнения.

В статье рассмотрена задача нагрева поверхности полупространства горной породы в зоне контакта при движении по ней плоского нагруженного штампа для подготовки к термоциклическому разрушению. Получены аналитические зависимости температуры нагрева горной породы от нагрузок на штамп и скорости его скольжения. Проведено сравнение аналитических зависимостей получаемых температур с экспериментальными данными.

Резкое охлаждение горной породы приводит к развитию мощных усадочных напряжений, к появлению сетки трещин. Термический удар охлаждением, как разрушающий фактор, может использоваться в различных технологических процессах.