Графіт розглядається зазвичай як кінцевий продукт метаморфічного перетворення вугілля. Графіт – мінерал класу самородних неметалів, поліморфний різновид вуглецю зі структурою верствуватого типу. Графіт легко піддається обробці; йому притаманні високі електричні та теплові властивості, завдяки чому має широке застосування в промисловості. Залежно від зміни фізичних і хімічних властивостей, існують різні види графіту. За структурою розрізняють лускуватий, щільнокристалічний і прихованокристалічний («аморфний») графіт. Тому для конкретного продукту використовується та чи інша марка графіту. Він повинен відповідати певним технічним вимогам. Сам по собі природний графіт має вигляд дрібного порошку. Чим вищий вміст вуглецю, тим ціннішим він вважається.

Мета. Ведення у науковий обіг розрахунку камерних, трубчастих і шлюзових живильників, завантажувальних пристроїв, які виконуються у вигляді воронки, лотка, жолоба, дозатора, бункер-дозатора або їх поєднання для подачі сипкої речовини, наприклад, корисної копалини або породи на конвеєр, у вагонетку (вагон), у скіп, трубопровід, збагачувальний апарат тощо. Задачею є ознайомлення науково-технічних працівників з математичним апаратом і алгоритмом розрахунку завантажувально-перекачувальних пристроїв, живильників техно-логічних апаратів при збагаченні і гідротранспорті сипких корисних копалин і пульп. Методи і апаратура. Теоретичний аналіз і розрахунок. Результати. У статті подана технічна характеристика серійних завантажувальних апаратів і порядок розрахунку камерних, трубчастих і шлюзових живильників. Викладені методи і алгоритм розрахунку рекомендується для застосування при проектуванні збагачувальних апаратів. Наукова цінність статті полягає в уніфікації розрахунків живильників сипких та рідких середовищ. Практичне значення. Запропонований метод розрахунку живильників може бути ви-користаний при проектуванні збагачувальних установок, установок гідротранспорту шламів.